Під кожним відео та новим постом на Facebook ви ставите багато запитань про космічну інфраструктуру, космічні явища тощо.
Тож редакція сайту MaxPolyakov.Space буде відповідати на найцікавіші і найскладніші з них.
Розпочнемо з питання: “як навколо Землі обертаються понад 3 000 супутників і чому вони не стикаються один з одним?”
Зараз на орбіті Землі знаходяться понад 3 000 активних супутників, і стільки ж тих, що вже вийшли з ладу. Загалом на навколоземних орбітах знаходяться понад 100 млн фрагментів. Ці фрагменти — це космічне сміття розміром від 1 мм.
Розміри навколоземного простору досить великі. Але якщо розглянути цей простір у цифрах, враховуючи різні можливі висоти навіть для супутників на низькій навколоземній орбіті, від 160 до 2 000 км, над поверхнею Землі, на 1 супутник або об’єкт припадає близько 13 тисяч кубічних кілометрів. Це не так вже й багато, трохи більше половини об’єму озера Байкал. А враховуючи швидкість понад 28 000 км на год, з якою вони рухаються та скільки разів на добу такі уламки та супутники обертаються навколо Землі, то шанси на зіткнення будуть досить великими.
Приміром, у 2009-му році супутник Iridium, зіштовхнувся з відпрацьованим космічним пристроєм. Результати цієї аварії — знищення супутника і 2 300 елементів великого космічного сміття у навколоземному просторі, що загрожують космічній інфраструктурі.
Як цьому запобігти?
Неможливо запустити свій супутник у космос без дозволу від країни, з території якої здійснюється запуск. А також потрібно розрахувати траєкторії польоту ракети, виведення супутника на орбіту, а також саму орбіту. Для цього слугують каталоги космічних об’єктів, найбільший з яких підпорядкований та працює під Командуванням повітряно-космічної оборони Північної Америки (NORAD). Саме їм підпорядкована Мережа Космічного Спостереження Сполучених Штатів (United States Space Surveillance Network), з веб-сервісом space-track.org, де і можна отримати дані для розрахунку орбіти.
Це не єдиний каталог. Всі космічні держави ведуть свою систему обліку об’єктів у навколоземному просторі. Саме такі служби допомагають безпечно виводити супутник на відповідну орбіту та попереджають про можливе зіткнення.
Без роботи таких служб про безпечний космос можна було б забути. Але і їх можливості лімітовані, бо в кожної країни є свої підходи та особливості роботи у навколоземному просторі. Також, деякі країни порушують правила, коли запускають супутники-шпигуни, що спостерігають за Землею в рамках військових або розвідувальних програм.
Тому міжнародна співпраця так важлива для освоєння космосу та для розвитку космічних технологій.
Про небезпеку космічного сміття читайте в матеріалі: Ми забруднюємо наш майбутній дім
