Новини
Юпітер справді величезний. Це найбільша планета, чия маса в 2,5 рази перевищує масу решти всіх семи планет разом узятих. Тому її можна називати королем Сонячної системи. У цьому матеріалі ми розберемо, як людство досліджувало Юпітер і поговоримо про плани щодо його вивчення у найближчому майбутньому
Китайський космос уже подолав першу космічну. Це добре видно через призму місячної і марсіанської програм КНР, де майже щороку встановлюють нові рекорди. Наразі ці планетарні місії є вітриною ефективності політики у сфері космосу. У новій частині ми розповімо про місячну програму Китаю.
Ми вже розповіли про проєкти орбітальних поселень і космічного ліфта, які здатна реалізувати цивілізація планетарного масштабу. В останній частині нашого матеріалу розглянемо категорію астроспоруд, які могла б побудувати цивілізація, що освоїла всі ресурси своєї зоряної системи.
Щоб розпочати видобуток ресурсів на Місяці, людству слід облаштувати там промисловість, що вимагатиме доставки туди великої кількості вантажів. Використання для цього традиційних хімічних ракет є вкрай дорогим задоволенням. На щастя, людство знає про альтернативу у вигляді космічного ліфта.
Початок нового тисячоліття став золотим періодом для космічної програми КНР. Це відбулося завдяки вкладенням Китаю у створення космічних технологій, аналогічних уже наявним на Заході. Стратегія запозичення виявилася успішною. Китай має аналог GPS, власну МКС і майбутню альтернативу Starlink
З моменту старту в 1956 році Космічна програма Китайської Народної Республіки (КНР) пройшла досить тернистий шлях. Перший запуск штучного супутника у 1970 році та наступні десятиліття відносного затишшя, зробили Китай самим амбіційним аутсайдером у космічному секторі другої половини 20 століття.
Стан ринку NewSpace відкриває широкі можливості стартапам, що забезпечують комплектування для силових установок, оптичних і SAR-супутників, та розробляють власні рішення на основі штучного інтелекту. Аналітики Noosphere Ventures зібрали головні події першої половини 2023 року.
Військові випробування Starlink почалися ще 2018 року — за рік до запуску перших супутників сузір’я на орбіту. Пентагон від початку уважно стежив за розвитком технології, а SpaceX, вочевидь, чекала, коли Starlink стане достатньо хорошим, щоб військові самі захотіли запропонувати свої контракти.
Для Starlink усе почалося 2014 року. Ілон Маск розмірковував над концептом сузір’я, що складатиметься з 700 супутників-ретрансляторів, розміщених на низькій навколоземній орбіті (LEO). Вони могли б покрити всю площу Землі. Маючи власні ракети, Маск зумів втілити її у реальність першим.
У фантастичних творах і комп’ютерних іграх є безліч прикладів космічних споруд: від орбітальних станцій до цілих світів у формі кільця. Але багато подібних споруд ґрунтуються на наявних теоретичних розробках. Ми розглянемо проєкти орбітальних поселень, які реально було б втілити в життя.