Економіка України розвивається нединамічно, але відновлює докризові позиції 2013 року. Прискорити процеси “одужання” покликані інновації – головний двигун економічного зростання в глобальній економіці. Впровадження сучасних технологій в ключові галузі, такі як АПК, підвищують інвестиційну привабливість і конкурентоспроможність держави на світовій арені, вважає україно-американський бізнесмен Макс Поляков, власник компанії космічних та інноваційних технологій EOS DA.

Рекорди в агросекторі у 2018 році

У 2018 році українські аграрії вийшли на перше місце за обсягами експорту, забезпечивши майже 40% усього валютного прибутку країни.

Хороший вал експорту гарантували рекордні врожаї зернових і олійних культур. Наприклад, урожай зернових торік перевищив 70 млн тонн, з яких було експортовано 42 млн тонн на суму 7,2 млрд доларів. На думку експертів, цьому сприяв вигідний для українських експортерів рівень світових цін, який був досягнутий внаслідок зниження врожайності зернових в ряді регіонів і частково через глобальні торговельні конфлікти. Але, не дивлячись на високу врожайність зернових в поточному році й плановане збільшення експорту зерна до 50 млн тонн, оптимістичних прогнозів щодо цін на світових ринках поки ніхто не дає.

Що з інноваціями?

На сьогодні підприємства українського АПК експортують продукцію в:

  • країни Азії – близько 42%,
  • ЄС – понад 33%,
  • Африки – близько 16%,
  • СНД – трохи вище 6%.

При цьому майже 80% загального обсягу становить сировина, а не готова продукція. Окрім того, Україна програє розвиненим країнам в ефективності використання земельних угідь. Висока врожайність останніх двох років – явище ситуативне, а залежність українського агросектора від факторів ризику (ґрунт, клімат, добрива, якість насіння, обробка і збір) як і раніше залишається високою. Як показує світова практика, знизити вплив цих проблем допомагає впровадження інноваційних технологій.

“Раніше українські агрокомпанії мали дві важливі конкурентні переваги: ​​дешеву землю і людський ресурс, – розповідає президент Українського клубу аграрного бізнесу і генеральний директор агрохолдингу ІМК Алекс Ліссітса. – Відповідно, ми конкурували за цінами з США, Латинською Америкою і Європою. Але зараз ситуація змінилася. Девальвація гривні, подорожчання палива, добрив, кадрові проблеми, деградація сільгоспугідь призвели до підвищення собівартості вирощування культур. Тому для оптимізації ресурсів агросектору потрібні інновації”, – акцентує Ліссітса.

В якості найбільш вдалого прикладу впровадження інновацій в агросектор можна назвати Голландію. Не маючи родючого ґрунту й особливо сприятливого клімату, тільки завдяки інноваціям країна тюльпанів змогла вийти на друге місце у світі з експорту агропродукції.

“Україна поступається західним країнам у впровадженні інновацій в агровиробництво. Рівень диджиталізації різних процесів варіюється в межах 10%, в той час, як в європейських країнах ця цифра на порядок вище – каже Макс Поляков. – При цьому вся технічна база у нас є. Українські фахівці успішно працюють із західними ринками, тому що там є розуміння цінності цих послуг. На внутрішньому ринку є певний ментальний бар’єр. Як малі фермерські господарства, так і великі агрохолдинги поки що з недовірою ставляться до інноваційних рішень, вважаючи ці інструменти дуже витратними. Крім економічного, не можна виключати також і політичний фактор впливу на розвиток галузі “, – зазначає Поляков.

Щодо важливості проведення реформ в українському агросекторі  наголошують також і в Американській торговельній палаті (АТП). Там зазначають, що, навіть попри лідерство АПК серед інших галузей за інвестиційною привабливістю, аграрні компанії можуть розраховувати на великі інвестиції тільки активно впроваджуючи інноваційні технології.

Своєю чергою, на міжнародній агропромисловій виставці “АГРО-2019”, що проходила в Києві 4-7 червня, прем’єр-міністр України Володимир Гройсман заявив, що “в країні вже розпочато процес, коли технології входять в агрокомплекс”.

Процес дійсно йде, але повільніше, ніж хотілося б. Якщо минулого року обсяг світових інвестицій в AgTech склав 3.2 млрд доларів, то в Україні ця цифра не перевищила і 4 млн.

Макс Поляков і погляд з космосу

Одним зі світових інноваційних трендів в AgTech є концепція точного землеробства, в якій використовуються дані геоінформаційних супутникових систем GPS і GIS для індивідуального обробітку окремих земельних угідь. Однією з компаній, що надає автоматизований супутниковий моніторинг, є EOS Data Analytics, яка входить в глобальну інвестиційну групу Noosphere Ventures, україно-американського бізнесмена Макса Полякова. Над розробкою і впровадженням аналітичних рішень працюють фахівці двох офісів – американського в Менло-Парк, штат Каліфорнія, і українського – в Дніпрі.

В основі інструментів, які пропонують EOS DA, лежить технологія Remote Sensing. Кожен супутник на орбіті Землі оснащений декількома сенсорами, обладнаними найсучаснішими оптичними технологіями, які синхронно здійснюють знімання залежно від роду завдань. Супутникові дані легко масштабуються, і ними можна ділитися в онлайн режимі.

У 2018 році компанія Макса Полякова розробила хмарну платформу EOS Crop Monitoring, яка надає моніторинг полів і детальну класифікацію посівних площ України на основі супутникових знімків. Інструмент дозволяє оцінювати стан земельних угідь шляхом аналізу супутникових даних, комбінуючи їх разом з даними “з поля”.

EOS Crop Monitoring допомагає:

  • класифікувати посіви, зонувати поля і складати цифрові карти;
  • генерувати звіти про стан угідь та сівозміни;
  • отримувати історичні дані по полю та аналізувати його розвиток і врожайність;
  • порівнювати розвиток поля із середнім показником по району;
  • прогнозувати врожайність, розраховувати норми внесення добрив і поливу;
  • прогнозувати погодні ризики: розраховувати індекси посухи й заморозків, отримувати щоденний прогноз погоди, дані про опади, температуру й вологість повітря, швидкість вітру, висоту снігового покриву тощо;
  • здійснювати скаутинг за допомогою мобільного додатку, перевіряючи уражені ділянки поля.

У червні цього року завдяки аналізу супутникового знімання, отриманого Інститутом космічних досліджень НАНУ-ДКАУ та EOS DA Макса Полякова, дозволили виявити “невраховані” посіви озимого ріпаку в декількох областях України. Різниця між офіційними даними Мінстату та даними EOS DA склала 20%. Виявлення таких “неврахованих” земель дозволило визначити масштаби їх “тіньової обробки”.

Майбутнє АПК за точним землеробством

Макс Поляков вважає, що в Україні попит на точне землеробство буде тільки рости.

“Існує думка, що інновації в АПК – це дорога і масштабна модернізація з повною заміною обладнання. Насправді головним бар’єром для сучасних технологій зараз є дані, а також інформованість про стан культур, – коментує Поляков. – Наша платформа допомагає збільшити продуктивність середніх і малих підприємств і фермерських господарств. Використання точного землеробства не вимагає радикальної модернізації робочого середовища. За нашими прогнозами, вже через 10 років його частка в AgTech досягне свого піку. Тому, щоб скласти конкуренцію на світовому ринку, вже зараз ми повинні використовувати всі технологічні можливості, які у нас є “, – підсумував Макс Поляков.

Раніше Світовий банк і EOS Data Analytics запустили в Україні пілотний проєкт супутникового моніторингу сільгоспземель. Світовий банк затвердив кредит у розмірі $ 200 млн на підтримку приватних інвестицій в аграрній промисловості та в рамках програми ЄС з підтримки прозорого управління земельними ресурсами в Україні.

Читайте докладніше: Інновації в агросекторі впливають на всю економіку України – Макс Поляков