Початок третього тисячоліття і впроваджене ним зростання людської популяції вивели на новий рівень проблематику бідності та економічної нерівності. А прийдешні за цим роки пандемії вимагають від нас переосмислити своє бачення сфери охорони здоров’я.

Вирішенням актуальних проблем, що стоять перед людством, перейнялися і найбагатші люди часу: філантропи, меценати та благодійники. Організовуючи наукові та благодійні фонди у всьому світі, вони не лише впливають на усунення локальних викликів сучасності, а й сприяють розвитку всього цивілізаційного прогресу загалом. Цей матеріал присвячений найбагатшим людям планети та їхньому відчуттю соціальної відповідальності перед світом, у якому вони досягли успіху.

Соціальний феномен меценатства і благодійності

Меценатство являє собою складний соціокультурний феномен, спрямований на фінансову підтримку культурних, науково-дослідних та соціальних проєктів. Серед основних тез, що стимулюють розвиток меценатської діяльності, у переважній більшості лежать альтруїзм, віра у творчий початок людини та її геній. Іншими словами, можна дійти висновку, що меценат-благодійник жертвує “жебраку” вченому не тому, що той не має грошей, а тому що він — геніальний у своїй сфері діяльності. Матеріальне заохочення патрона підкреслює саму ідею інтелектуального внеску людини у розвиток культури, науки чи мистецтва.

Натомість важлива складова безоплатного фінансування — це благодійність, найбільш значущими аспектами якої є:

  • Виявлення проблемних сфер діяльності (або груп людей), які потребують допомоги, розвитку чи додаткового фінансування.
  • Цілком безоплатний характер фінансування: благодійник не прагне отримати фінансову вигоду від акту пожертвування, а лише керується морально-етичними та гуманістичними міркуваннями.

Розрізняють стратегічну та ситуативну благодійність. Перша націлена на вирішення глобальних проблем, які стоять перед суспільством у довгостроковій перспективі. До такої належать розвиток освіти та системи охорони здоров’я, підтримка соціальних ініціатив і проєктів, спрямованих на зменшення рівня бідності та нерівності. Вирішення низки стратегічних завдань зазвичай фінансується не фізичними, а юридичними особами: організаціями, фондами, волонтерськими спільнотами.

Ситуативна благодійність обмежується вирішенням проблем за принципом “тут і зараз”. До такої діяльності можна віднести фінансування заходів щодо ліквідації наслідків стихійного лиха, фінансову підтримку економічно вразливих груп населення, гуманітарну допомогу жертвам локальних військових конфліктів. Благодійна діяльність завжди керується міркуваннями гуманізму та філантропії (з грец. людинолюбство). Благодійник жертвує виключно з самого факту наявності бідності, а не для того щоб заохотити заслуги або внесок людей у соціумі.

Крім благодійності, безоплатне фінансування (як грошей, так і особистого часу) властиве наступним родам діяльності:

  • Волонтерська діяльність — спільноти волонтерів безоплатно працюють на користь оточення або при вирішенні локальних проблем (частіше техногенного та антропоморфного характеру). Волонтерство охоплює природоохоронну діяльність, боротьбу за збереження клімату, рідкісних видів флори і фауни, добровольчу активність у хоспісах і будинках для людей похилого віку.
Добровольці в Бурасі, штат Луїзіана, чистили покритого нафтою коричневого пелікана
Волонтери відмивають пелікана під час ліквідації розливу нафти, Луїзіана. Фото: Saul Loeb/Agence France-Presse
джерело: static01.nyt.com
  • Корпоративна благодійність — вид меценатської діяльності, у якій жертвує не конкретна людина, а корпорація. При цьому сфери виділення благодійних коштів жодним чином не пов’язані з основною фінансовою діяльністю корпорації. Сьогодні концепція соціальної відповідальності бізнесу перед суспільством все частіше переважає у світових компаніях. Завдяки цьому щорічно зростає кількість нових фондів та спонсорських організацій, націлених на вирішення суспільних проблем.
  • Спонсорство — багато в чому спонсорська діяльність керується не лише благодійними, а й комерційними засадами. Однак і вона істотно впливає на наукові та соціокультурні галузі життя. Проте спонсорська допомога часто здатна висувати і власні умови: вкладаючи свої кошти у розвиток проєкту, спонсор, найімовірніше, поставить перед його учасниками певні зобов’язання.

Найбезкорисливіші: промисловість та просвітництво

За даними Hurun Research та EdelGive Foundation, список найщедріших благодійників за останні 100 років очолив промисловець та філантроп Джамсетджі Нуссерванджі Тата (1839-1904). Індійський підприємець заробив свій капітал на виробництві ткацьких верстатів, що сприяло не тільки зміцненню його бізнесу, а й розвитку усієї текстильної промисловості Індії загалом. Прем’єр-міністр Індії Джавахарлал Неру свого часу назвав Джамсетджі Тату “комісією з планування, що складається з однієї людини”.

зображення найщедріших людей світу за останні 100 років
Список найщедріших благодійників століття згідно з аналізом від Hurun Research
*Рейтинг розрахований на підставі загальної кількості пожертвувань (з урахуванням інфляції), включно із вартістю подарунків та інших фінансових надходжень. Зображення: Hurun India
джерело: pbs.twimg.com

Тата був не тільки затятим технократом, а й видатним просвітителем. 1892 року він організовує JN Tata Endowment — освітній фонд, що сприяє розвитку системи вищої освіти в Індії та світі. На сьогодні близько 66% з усіх коштів, виділених Тата на благодійність, надійшло з його фонду Tata Sons (капіталізація самого фонду та дочірніх компаній, що належать йому, оцінюється в $100 млрд).

Розвитку у сфері науково-інженерних досліджень та освіти сприяли й фонди сім’ї Джима та Мерилін Саймонс. Професор математичних наук Джим Саймонс заснував свій фонд насамперед для того, щоби надати фінансування некомерційній дослідницькій організації Math of America. Щорічно дана організація сприяє підготовці сотні висококваліфікованих спеціалістів у галузі математики та інженерії. У період із 2014 до 2018 року сім’я Саймонсів пожертвувала на розвиток свого фонду $1,65 млрд. Джим Саймонс також бере участь у фінансуванні досліджень у галузі біології та генетики й активно співпрацює з організаціями з охорони здоров’я.

Медицина та кліматичні проблеми

Друге місце у списку найщедріших меценатів минулого століття, за версією Hurun Research, належить колишній подружній парі Білла та Мелінди Гейтс. Разом вони пожертвували на благодійність $74,6 млрд.

Творець операційної системи Microsoft та його дружина заснували свій благодійний фонд 1994 року. З того часу діяльність фонду у різні періоди була спрямована на вирішення кліматичних та питань щодо охорони здоров’я. Спільно з альянсом щодо вирішення проблематики вакцинації та імунізації GAVI (Global Alliance for Vaccines and Immunization) фонд Гейтсів брав участь у програмах вакцинації дітей Індії й Африки, та фінансував проєкти з профілактики поширення малярії, ВІЛ/СНІД та туберкульозу.

Вакцинація дітей організацією Ґаві
Вакцинація африканських дітей, що фінансується GAVI
джерело: gavi.org

Починаючи з 2006 року, активне фінансування фондам Гейтсів надає мільярдер та філантроп — Воррен Баффет. 2006 року він вирішив віддати на благодійність понад 99% усіх акцій Berkshire Hathaway, що на той момент становило більшу частину його статків. 9 грудня 2010 року Воррен Баффет, Білл і Мелінда Гейтси спільно зі ще 40 меценатами принесли “Клятву дарування” (The Giving Pledge), зобов’язавшись жертвувати на благодійність не менш ніж половину всього свого статку. Сьогодні учасниками ініціативи “Клятви дарування” є 220 меценатів із 25 країн світу. Внесок Воррена Баффета у благодійність Hurun Research оцінює в $37,4 млрд.

Мільярдер і колишній голова Нью-Йорка Майкл Блумберг теж не стояв осторонь проблематики зміни клімату. 2019 року він запустив програму Beyond Carbon. Ініціатива наполегливо бореться за закриття вугільних електростанцій, скорочення викидів вуглекислого газу та припинення перегонів щодо освоєння неекологічних газових родовищ. Активний противник тютюнової залежності, Майкл Блумберг через свої фонди залучив понад $200 млн у кампанії по боротьбі з курінням, що зробило його одним із найзапекліших противників тютюнопаління в США.

За останні роки у сфері благодійності активізувалася і найбагатша людина планети — Джефф Безос. У лютому 2020 року він оголосив про заснування Jeff Bezos Earth Fund. Головним своїм завданням фонд бачить захищеність екологічної системи Землі, чого планується досягти шляхом співпраці з державними та неурядовими організаціями щодо збереження клімату, а також завдяки виділенню грантів на природоохоронні проєкти. Джефф Безос став першим вкладником фонду, зробивши внесок у $10 млрд. За 2021 рік фонд Безоса надав допомогу у вигляді грантів у розмірі $3 млрд. Грудневий раунд роздачі грантів від Jeff Bezos Earth Fund зупинився на позначці $443 млн, які були виділені на проєкти із захисту від посухи (зокрема посівних земель) та зниження рівня екологічного забруднення серед маргінальних спільнот.

Боротьба з бідністю та захист прав людини

Боротьба з бідністю та соціальною нерівністю — ще одна сфера, на якій зосереджують свої зусилля світові благодійні організації та фонди.

У цій діяльності досяг успіху філантроп Чак Фіні, який 1984 року розпрощався з усіма своїми акціями мережі магазинів Duty Free Shoppers та заснував фонд Філантропів Атлантики (Atlantic Philanthropies). За час своєї роботи фонд отримав фінансування у розмірі $8 млрд. Гроші були спрямовані на проєкти боротьби з бідністю та расовою дискримінацією. Переважно ці кошти розподілялися через систему грантів та стипендій Atlantics.

Фонд Omidyar Group, що належить засновнику eBay П’єру Омідьяру, займається боротьбою з бідністю в країнах третього світу і сприяє наданню гуманітарної допомоги біженцям, які втратили свої житла внаслідок військових конфліктів. За програмами, ініційованими фондом Omidyar Group, регіони Африки, Латинської Америки та Індії отримують унікальну можливість полегшеного доступу до здобуття вищої освіти в найкращих навчальних закладах світу.

Важливим фактором, що сприяє зростанню бідності та злочинності у світі, є недосконалість судово-правової системи. Скасування недоліків у сферах кримінального кодексу та судочинства здатне позитивно вплинути на зменшення кількості невірних судових вердиктів, а також надати захист соціальним групам, які перебувають під слідством або мають проблеми із законом.

Фонд сім’ї правозахисників Лаури та Джона Арнольда (Laura and John Arnold Foundation) щорічно виділяє кошти на вдосконалення кримінально-процесуальної та судової систем США. Методологія оцінки суспільної безпеки, розроблена в межах програм фонду, вже функціонує в кількох американських штатах. Правова ініціатива надає суддям допомогу із винесенням вердиктів щодо можливості виходу обвинувачених під заставу, ґрунтуючись на низці критеріїв соціальної стабільності обвинуваченого. Ще одна ініціатива фонду — програма захисту жертв домашнього насильства і насильства на ґрунті сексуального характеру, від яких здебільшого страждає жіноче населення Землі.

графік рівня домашнього насильства на хвилі карантину через коронавірус 2020 року
Збільшення рівня домашнього насильства на хвилі початку пандемії навесні 2020 року. Зображення: economist.com
джерело: economist.com

Усвідомлюючи свою відповідальність перед світом, щороку меценати та філантропи впливають на покращення ситуації у різних сферах життя, вкладаючи власні капітали у фонди суспільного розвитку й організації по боротьбі з дискримінацією та бідністю.

Активну роль у формуванні освітньої та наукової діяльності продовжують грати партнерські програми, конкурси та гранти, що виділяються організаціями і фондами з підтримки науки, культури, а також на важливі соціальні програми. Про них ми розповімо у наступному матеріалі циклу, присвяченому вкладу філантропів у науку та освіту.