джерело: www.rferl.org
3 серпня 1980 року у Москві відбулося закриття 22 Літніх Олімпійських ігор. Кульмінацією церемонії став запуск у небо ведмедика — головного символу московської Олімпіади. Прив’язавши мишка до повітряних кульок, москвичі відправили його до стратосфери, і на цьому його слід вдало загубився.
Ми невипадково навели спогад про ведмедика на початку матеріалу про крах російського космосу внаслідок дії санкцій, накладених світом на РФ за розпалювання загарбницької війни в Україні. США збираються наполовину скоротити експорт до Росії космічного обладнання та комплектуючих до нього. Завдяки цьому “високо в небо” відлетить ціла низка перспективних для РФ проєктів у сфері космосу.
Іронічно, але через неповні 42 роки з моменту запуску олімпійського ведмедика в небо вже й самому Роскосмосу час починати розглядати можливі перспективи космічних запусків за допомогою повітряних кульок і батутів.
Вилучення Росії із космічного сектора
На тлі війни в Україні своє ставлення до спільних із Росією космічних програм та проєктів терміново переглядає ESA (European Space Agency). Голова Європейського космічного агентства Йозеф Ашбахер так прокоментував ситуацію, що склалася, у своєму Twitter: “Наразі в ESA приймається багато складних рішень з урахуванням санкцій, запроваджених урядами наших держав-членів”.
Сьогодні в ESA входять 22 країни-члени, зокрема Австрія, Бельгія, Чехія, Данія, Естонія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Греція, Угорщина, Ірландія, Італія, Люксембург, Нідерланди, Норвегія, Польща, Португалія, Румунія, Іспанія, Швеція, Швейцарія та Велика Британія. Асоційованими членами космічного агентства є Канада, Словенія, Латвія та Литва. В ESA заявили, що при ухваленні рішень першочергово керуватимуться саме принципами європейських цінностей, які завжди визначали їхній підхід до міжнародного співробітництва.
Оскільки своєю інтервенцією в Україну Росія повністю нівелювала ці цінності, відповідь не змусила на себе довго чекати. За ініціативи ESA була згорнута космічна місія ExoMars, яка у вересні 2022 року мала доставити на поверхню Червоної планети європейський ровер Rosalind Franklin, використовуючи для запуску російську ракету-носій “Протон”. Старт був запланований на 2022 рік з космодрому Байконур у Казахстані. За повну зупинку співпраці з Роскосмосом рада ESA проголосувала одноголосно, але, за словами Ашбахера, для неї “це було болісне рішення”.
Росію планують повністю виключити і з дослідницької програми Horizon 2020. Із відповідним закликом до Європейської комісії звернувся Крістіан Елер, доповідач у Європейському парламенті від Horizon Europe. Він закликав організацію до повного припинення спільної діяльності з російськими співробітниками, а також до замороження виплат російським учасникам програми на реалізацію їхніх науково-дослідних проєктів. Зауважимо, що у програмі Horizon 2020 взяли участь 138 російських дослідників, які змогли залучити фінансування у розмірі €14 млн.
Уряд Британії заявив про свої наміри перешкоджати російській космічній та авіаційній промисловості в отриманні доступу до британського страхового сектора. Крім цього, британським комерційним компаніям незабаром буде заборонено здійснювати будь-які фінансові операції, пов’язані з російськими компаніями, та компаніями, що надають свої послуги в Росії. Британці сподіваються, що їхнім прикладом скористаються усі держави-члени ЄС.
Ще один проєкт, якому, найімовірніше, вже не судилося перетворитися на реальність — російсько-німецька лабораторія плазмових кристалів РК-4, обладнана на МКС. Цей проєкт розроблявся German Aerospace Center (GAC), який від початку російської агресії в Україні повністю припинив всіляку співпрацю зі своїми колишніми російськими колегами.
джерело: www.dlr.de
OneWeb теж оголосила про відмову використовувати російські ракети “Союз” для виведення на орбіту 220 супутників, які мали доповнити її сузір’я. На цей момент компанія розглядає альтернативні ракети-носії від своїх американських, європейських, індійських та японських колег. Рішення щодо припинення використання російських ракет компанія ухвалила у відповідь на ультиматум, висунутий їй головою Роскосмосу Дмитром Рогозіним. Він заявив, що “Союз” доставлятиме супутники OneWeb на орбіту, тільки якщо російський уряд отримає гарантії, що вони не будуть застосовуватися у військово-розвідувальній діяльності, а британський уряд позбавиться своєї частки в компанії. OneWeb вирішила не шукати компроміс з любителем батутів, і в односторонньому порядку відмовилася від співпраці з Роскосмосом.
Доля МКС
Починаючи з 2000 року, США інвестували зі свого бюджету понад $100 млрд у місії на МКС. І хоча з початку тисячоліття відносини між США та Росією постійно погіршувались, МКС залишалась однією з небагатьох непорушних сфер геополітичного співробітництва між двома країнами.
Попри ембарго на постачання РФ мікроконтролерів, напівпровідників, датчиків, авіоніки та інших комплектуючих, які можна було використовувати для побудови ракет-носіїв і ракетного озброєння, співпраця у сфері нових місій на МКС все ще продовжується. На користь продовження співпраці у мистецькій та науковій сферах висловився і прем’єр-міністр Британії — Борис Джонсон, однак пізніше уточнив: “У поточних обставинах навіть це тепер видається складно реалізованим”.
source: spaceflightnow.com
1 березня NASA заявило, що розглядає можливі варіанти навігації станції без допомоги Росії. На це одразу ж відреагував голова Роскосмосу Дмитро Рогозін. Як це притаманне останнім часом вищому політичному керівництву РФ, Рогозін вдався до шантажу, погрожуючи в односторонньому порядку припинити обслуговування маневрених модулів станції (за які наразі відповідають вантажні космічні кораблі “Прогрес”), направивши 500-тонну конструкцію на зіткнення із Землею. Водночас глава Роскосмосу уточнив, що місцем можливого падіння станції точно стане не територія Росії. “Панове, плануючи санкції, перевіряйте тих, хто їх генерує, на хворобу Альцгеймера. Про всяк випадок. Щоби ваші санкції не впали вам на голови. І не лише у переносному значенні”, — написав у своєму Twitter глава Роскосмосу.
Перезапуски МКС (які погрожує припинити Рогозін) здійснюються задля орбітального розгону, який запобігає виходу станції в шари земної атмосфери, де вона може бути зруйнована. У якості альтернативи російським “Прогресам” у NASA активно розглядають можливість проведення процедури перезапуску космічним кораблем Cygnus, проте відповідні випробування ще не розпочаті.
Багато у чому продовження спільної наукової діяльності на МКС зумовлене й фізичною монолітністю станції: її модулі, що належать різним країнам, фактично не здатні функціонувати окремо. МКС свого часу спеціально проєктувалась для того, щоб руйнувати бар’єри, а не створювати їх.
Доки ця проблема залишається невирішеною, перспектива того, що найбільша космічна станція планети закінчить своє існування раніше 2030 року (офіційний термін виведення МКС з експлуатації), все ще актуальна. Утім, є підстави для твердого переконання, що слова голови Роскосмосу залишаться в категорії блефу та залякування, які стали звичними для сьогоднішньої Росії.
Згорнуті та заморожені проєкти
Дивно, але в деяких космічних проєктах РФ вирішила зіграти на випередження і сама заявила про вихід із низки спільних космічних програм, не чекаючи на своє виключення. Валерій Єгоров, російський популяризатор космонавтики, склав список проєктів та областей космічного сектора Росії, які за фактом вже припинили своє існування:
- Глобальне згортання комерційних космічних запусків із використанням російських ракет-носіїв. Насамперед йдеться про припинення комерційних космічних запусків російських ракет-носіїв із Гвіанського космічного центру (розташованого у північно-східній частині Південної Америки). Хоча запуски двох супутників Galileo за допомогою ракет “Союз” все ще заплановані на квітень 2022 року, Росія вже почала вивозити своїх науковців з території космодрому. Окрім цього, під великим питанням тепер і такі місії ESA, як запуск космічної обсерваторії ЕКА Euclid та супутників для вивчення Землі EarthCARE.
- Росія також в односторонньому порядку припинила свою співпрацю з NASA щодо розробки автоматичної міжпланетної станції “Венера-Д”. Роскосмос не виключає можливості створення станції, проте уточнює, що для реалізації цього проєкту необхідне додаткове бюджетне фінансування, що в умовах краху російського фондового ринку скидається на жарт.
- Тайванська електроніка використовується в конструкції усіх російських супутників. Без відповідних поставок Росії доведеться самостійно розробляти власні аналоги, на які знадобиться близько трильйона рублів бюджетного фінансування.
Однак закон збереження енергії застосовний і до цієї ситуації. Повна ізоляція космічної індустрії Росії надає унікальні можливості іншим гравцям на цьому ринку. Чайтанья Гірі, засновник DAWON Advisory & Intelligence, припускає, що замінити Росію в космічних запусках цілковито під силу Індії. Але для того щоб це сталося, країна має активізувати всі свої потужності у сфері комічного сектора.
Тільки час покаже, чи має Індія необхідний ресурс, щоби втілити ці плани в життя. Проте сама тенденція не може не тішити: поки агресивні ведмедики відлітають на повітряних кулях у небо, на їхнє місце неквапливо і впевнено приходять мудрі слони. І вже очевидно, що глобальний космос лише виграє від такої рокіровки.
