Тигр підкрадається: як Китай економічно поневолює Росію

Економічні санкції, накладені на Росію внаслідок розв’язаної війни в Україні, почали поступово видавлювати її зі світових ринків, зокрема західного. Намагаючись стримати дефолт і гіперінфляцію, Росія була змушена шукати нові можливості на сході. На превелике задоволення Китаю. Зберігаючи вигідну позицію нейтралітету у війні, Китай нарощує апетити і під прикриттям стабілізації російської економіки може поглинути її.

Відмова від запровадження санкцій

На голосуванні Генасамблеї ООН щодо української кризи Китай утримався від засудження російської агресії проти України, зберігши свій голос нейтральним. Жодної підтримки запроваджених Заходом економічних санкцій також не було.

Більше того, Китай і Росія почали активніше розглядати китайський аналог SWIFT розрахунків, який має назву CIPS (China International Payments System). Ще у 2019 році до системи вже підключилися кілька російських банків для спрощення ведення фінансових розрахунків між двома країнами. Ця обставина ще раз вказує на довгострокове планування режимом Путіна нападу на сусідню державу та спробу прогнозування можливих економічних наслідків для російської економіки.

Дані китайської митниці показують, що торгівля з Росією у січні та лютому 2022 року становила $26,4 мільярда. Це на 65% більше, ніж у 2018 році. Для порівняння, торгівля Китаю з Великобританією, ЄС та США разом узятими за аналогічний період збільшилася лише на 50%.

Незважаючи на зростання торгового обороту між двома країнами, Росія, як і раніше, залишається другорядним гравцем на китайському ринку. Про це свідчать частки країн у торговому обороті одне одного. Для економіки Китаю показник загальних торгових надходжень від Росії становить лише 2.7%, тоді як для Росії він зупинився на позначці 18.8%. Китай продовжує здебільшого продавати в Росію товари, заробляючи на цьому в середньому у 9 разів більше, ніж його північний партнер.

З іншого боку, Китай, очевидно, намагатиметься заповнити економічний вакуум, що утворився в Росії після розриву більшості торгових угод з Європою і США. Великий попит Росії на напівпровідникові технології, до яких вона більше не матиме доступу, можуть створити відповідний прецедент для активізації Китаю у сфері їх розробки. Однак це знову-таки може стати ще однією сферою, в якій Китай збагачуватиметься за рахунок Росії.

Китаю було наочно продемонстровано руйнівну силу економічних санкцій, якщо він захоче хоч якось приєднатися до військової інтервенції або постачання озброєння до Росії. Виходячи з цього, можна прогнозувати, що, швидше за все, Китай не захоче мати нічого спільного з військовим авантюризмом Путіна, як і раніше займаючи стриману позицію, не засуджуючи, але й не втручаючись в українську війну.

Ринок зброї

Тим не менш, питання постачання Китаєм озброєнь для Росії, як і раніше, залишається відкритим. Тут Росія має свої важелі впливу: якийсь час тому Китай справді залежав від російських озброєнь. Починаючи з 2017 року, близько 80% усіх закупівель озброєння для китайської армії було здійснено у Росії. Такими є дані Стокгольмського міжнародного інституту дослідження проблем миру (SIPRI).

Незважаючи на очевидну залежність від російського озброєння, Китай продовжує нарощувати власне військове виробництво і дуже ймовірно, що незабаром не вимагатиме участі РФ у забезпеченні своєї обороноздатності. Більше того, Китай виробляє низку набагато перспективніших озброєнь в окремих галузях. Зокрема йдеться про БПЛА. Китай успішно відправляє свої ударні та розвідувальні безпілотники на експорт ось уже 10 років, встигнувши за цей час поставити 220 БПЛА до 16 країн світу.

Саме апетити Китаю у сфері експорту БПЛА підштовхнули низку виробників дронів Європи та світу постачати свої бойові машини на цей ринок. Яскравим прикладом тут є Туреччина та її смертоносні Bayraktar TB2, які були поставлені Україні за останні кілька років та надійно справлялися зі стримуванням російських військ на Донбасі.

У китайському МЗС продовжують заперечувати будь-які зв’язки з постачанням озброєння Росії. Наочні підтвердження цього процесу не можуть надати і у Вашингтоні. Проте, зрощення (як технологічне, так і фінансове) китайської та російської зброї видно.

Космічний сектор

Росія почала активніше співпрацювати з Китаєм у космічному секторі починаючи з 2014 року, у відповідь на санкції західних країн через анексію Росією українського півострова Крим. Проте ситуація з відкрито розв’язаною війною в Україні відрізняється за багатьма геополітичними параметрами і несе зовсім інші ризики.

Після виключення Росії фактично з усіх програм NASA і ESA, Роскосмос обнадійливо почав дивитись у бік сходу, пообіцявши узгодити спільні космічні проєкти з Китаєм вже в найближчому майбутньому, проте підтвердження цієї інформації від офіційного Китаю так і не було.

Існує висока ймовірність того, що Китаю незабаром можуть у принципі не знадобитися надважкі ракети-носії. На конференції в Гонконгу, що проходила 24 липня 2021 року, Китай представив робочі прототипи своєї нової надважкої ракети «Чанчжен-9» (Long March 9), яка за своєю вантажопідйомністю може скласти конкуренцію не лише російській «Ангара-5», але навіть потягатися. зі надважкими «Сатурн V» та Starship (Super Heavy) від SpaceX.

Імовірно, співпраця між двома країнами продовжиться в місячній місії «Місяць-27» та планетарній «Венера-Д», однак для того, щоб це втілилося в реальність, російському космосу спочатку необхідно оговтатися від санкційного удару і якимось чином знайти заміщення у напівпровідниках та авіоніці.

Шанс чи можлива помилка Китаю?

Близько однієї п’ятої (19%) від усіх торгових угод, укладених Росією у 2022 році, припадала саме на Китай. Під час переговорів, проведених Путіним та Сі Цзіньпіном під час Олімпійських Ігор у Пекіні, сторони резюмували, що до 2024 року товарообіг між двома країнами становитиме $250 мільярдів.

Хоча під час Пекінської Олімпіади дві країни і проголосили, що їхня дружба «не має кордонів», свій ліміт мають ресурси, якими Росія в ситуації, що склалася, планує відкупитися від свого азіатського партнера.

Цифри ресурсів, які йдуть на експорт до Китаю з Росії, вражають. Лише станом на 2020 рік частка Китаю у вивезенні російського лісу становила 42% і принесла Росії прибуток у розмірі 8 мільярдів. Примітно, деякі лісозаготівельні компанії Китай просто придбав у свою власність, модернізувавши місцеве виробництво і підвищив темпи видобутку лісу. Тепер в Росії, вперше довгий час, є сучасні заводи. Китайські.

КНР є найбільшим ринком збуту російських енергоносіїв, завдяки яким працюють основні великі підприємства на території Китаю. Причому далеко не завжди ці підприємства є китайськими. Деякі з них продовжують належати Америці, яка, незважаючи на прогнозовані політичні ризики, не поспішає виводити свої виробничі потужності з території Китаю.

Поки бізнесмени роблять бізнес, політики продовжують говорити. З боку США Китай уже був попереджений про те, що можливе фінансове співробітництво та постачання озброєнь до Росії призведе до введення санкцій, порівнянних за своїм масштабом з російськими. Чи це налякає Китай і, найголовніше, чи зруйнує його економіку — покаже час. Зберігаючи нейтралітет в війні, що зачаїлася, тигр поки що тільки підкрадається і отримує свої бенефіти по обидва боки фронту.