Новини
Космос
Венера буде головним дослідницьким орієнтиром для астрономічних наукових кіл Європи та США. У період з 2029 до 2031 туди збираються запустити одразу три космічні місії: DAVINCI і VERITAS від NASA, та EnVision від ESA, яку ми розглянемо детально.
Війна рф проти України швидко вийшла у площину глобального протистояння між країнами західного неолібералізму і табором автократій східного типу. Проаналізуємо, як наростає зацікавленість держав у мілітаризації космосу, та чого прагне отримати глобальний безпековий сектор на цьому напрямку.
Минулого разу ми розповідали про кілька неймовірних аерокосмічних музеїв України. Тепер продовжимо розповідь, адже космічна спадщина нашої країни значно більша за цю славетну четвірку. Ми знову полинемо у невідомі широкому загалу місця, які хоча б раз має відвідати кожен поціновувач космосу.
Європейське космічне агентство (ESA) анонсувало низку місій, які прагне втілити у життя. У нових планах очевидний акцент на посилення співпраці з NASA, нової версія ракети, демонстрація 3D-друку в космосі. Про плани космічної Європи на найближчий рік читайте у нашому огляді майбутніх місій ESA.
Роки незалежності стали мандрівкою зовсім іншого роду. Україна вперше опинилася сам на сам з глобальним космічним світом. Це були роки визначних налагоджень відносин, результатом чого стала низка захопливих інфраструктурних проєктів, та одна велика космічна подорож.
Міністерство оборони США (DoD) оприлюднило “Стратегію комерційної космічної інтеграції”, в якій погоджено розширення інтеграції з комерційними компаніями. Ми спробували розібратись, які ніші цікавлять американських військових найбільше, та які гарантії безпеки DoD пропонує комерційному сектору.
Ксенон, криптон і аргон — відомі благородні гази, які вирізняються своєю низькою реактивністю з іншими хімічними речовинами. Вони використовуються в різних галузях, зокремаі в космічних технологіях. Який із благородних газів є оптимальним паливом? Давайте дізнаємося, подивившись на їхні властивості.
Саме українські вчені, конструктори, космонавти та ракетобудівні підприємства неабияк сприяли успіху всієї ракетно-космічної програми СРСР. Багато інформації щодо цих славетних імен, разом зі зразками космічної техніки можна знайти в аерокосмічних музеях, розташованих у різних куточках України.
Щонайменше троє українців зіграли вирішальну роль у проєктуванні (Володимир Челомей та Сергій Корольов) та експлуатації (Георгій Добровольський) першої у світі орбітальної станції — “Салют-1”. Ця стаття — продовження розповіді про видатних українців, які назавжди увійшли до історії освоєння космосу.