Новини
Космос
Подальше освоєння космосу важко уявити без надійної електроніки та фотообладнання, здатних витримувати величезні дози радіації, вакуум і різкі перепади температур. Вони змушені працювати у критичних умовах космосу. З якими викликами стикалися дослідники і як вдалося їх подолати – читайте в огляді.
Донедавна моря та океани вивчали з кораблів і літаків — таким дослідженням не вистачало глобального охоплення й планетарного масштабу. Все змінилося із появою супутників. Розповідаємо історію дослідження водної поверхні Землі — з космосу.
Від розуміння Всесвіту до моделювання місії Artemis – це все завдання для суперкомпʼютерів, спеціально побудованих для досліджень, симуляцій та проєктування у космічній галузі. Завдяки їх масштабним обчислювальним можливостям NASA також вивчає Землю, її клімат, океанічнії течії та погоду.
Як вигадали сонячні батареї, як вони еволюціонували для роботи у космосі, а також як сонячні станції космічного базування можуть забезпечувати потреби землян, розбираємося у другій частині дослідження про енергетику у космосі.
Попит людства на обчислення неухильно зростає. Штучний інтелект, що стає все доступнішим, трансформував сферу обчислювальних послуг. Нове навантаження вимагає нових рішень: поза Землею ними можуть стати дата-центри в космосі, в тому числі, за рахунок екологічно чистої сонячної енергії.
Зв’язок, навігація, наукове обладнання, резервні системи та життєзабезпечення екіпажу – для систем космічних апаратів потрібне надійне енергоживлення. У якості джерел енергії на космічних апаратах використовували хімічні батареї, паливні генератори та малі ядерні реактори.
Хромосфера Сонця досі вважається одним із найзагадковіших об’єктів в астрофізиці. Лише спеціальний спектрограф місії SNIFS зміг подолати низку технічних складнощів при її дослідженні. Отримані дані допоможуть пояснити сонячні спалахи, космічну погоду та таємницю коронального нагріву.
Взаємодія між Європейським космічним агентством (ESA) та Європейським парламентом виявляється ключовим аспектом для формування єдиної європейської космічної політики. Тож розглянемо основні причини й бенефіції від цього зближення більш детально.
Перша половина космічного 2025 стала рекордною одразу за двома показниками: нарощування темпів розгортання супутників і тестування. Основні зони інтересу незмінно зосереджувались навколо Місяця, супутників та космічної зброї з системами штучного інтелекту (ШІ).