Другий квартал 2023-го підтвердив тренди, закладені ще на початку року. Так, на ринку малих ракет стартапи на етапі розробки і випробувань почуваються не надто впевнено через тиск з боку великих гравців, а інвестори відверто зосередились на супутникових сервісах, у яких вельми зацікавлені оборонні та інші державні інстанції у всьому світі. Такий стан ринку NewSpace відкриває широкі можливості стартапам, що забезпечують комплектування для силових установок, оптичних і SAR-супутників, та розробляють власні рішення на основі штучного інтелекту для обробки даних.
Аналітики Noosphere Ventures зібрали головні події першої половини 2023 року і вивчили основні тенденції космічного ринку в кожній ніші.
Ракетна залежність Європи не знижується
Тимчасово позбавлена власних носіїв Європа має намір більше покладатися на SpaceX для запуску ключових наукових і навігаційних космічних апаратів, водночас працюючи над створенням своїх можливостей запуску. Останній старт Ariane 5, що відбувся 5 липня, попри свою успішність призвів до ситуації, коли Європа тимчасово не зможе запускати корисне навантаження на орбіту. Адже наступниця ракети — Ariane 6 — все ще у розробці, і скидається на те, що буде готова до свого першого старту не раніше 2024 року. А після вторгнення Росії в Україну “Союз” Європу більше не цікавить. Та й Vega C внаслідок невдалого запуску в грудні 2022-го прикута до Землі, щоправда, її повернення до польотів очікується вже наприкінці поточного року.
Отже, найближчі європейські місії скористаються ракетами SpaceX. Це намічена на початок 2024-го місія Hera, що мала стартувати на Ariane 6. І на Falcon 9 з “Союзу” перенесли заплановану на другий квартал 2024 року EarthCare.
Звичайно, багато європейських стартапів прагнуть запровадити технологію повторного використання на своїх ракетах. Але поки що всі ці зусилля є лише планами на ранній стадії, що існують переважно на папері. Зокрема, Isar Aerospace запатентувала подібну на дирижабль конструкцію першого ступеня ракети з двигуном, що має скерувати ракету в зону посадки. PLD Space покладається на застосування парашутів у конструкції. Maia Space намагається створити технологію посадки своєї малої ракети, проте не стільки для власного використання, скільки для ArianeGroup, частиною якої є компанія. Розробка таких технологій дозволить ArianeGroup краще задовольняти потреби Європейського космічного агентства (ESA).
Інвестиції на ринку ракет
Мабуть, найгучнішою подією другого кварталу 2023 року стало банкрутство Virgin Orbit. Головною розробкою компанії була ракета LauncherOne, здатна вивести на низьку навколоземну орбіту до 500 кг корисного навантаження. На жаль, після останнього невдалого випробування інвестори відмовилися підтримувати розробку повітряного старту.
Чотири аерокосмічні компанії купили майно Virgin Orbit для активізації власних розробок. Rocket Lab виділила $16,1 млн на оренду основного виробничого об’єкта Virgin Orbit у Лонг-Біч, Каліфорнія, разом із технікою та обладнанням, щоб використовувати це приміщення для розробки своєї ракети Neutron. Придбана Vast компанія Launcher заплатила $2,7 млн за оренду тестового майданчика Virgin Orbit в Мохаве, штат Каліфорнія, включно із технікою, обладнанням та інвентарем. Попри те, що Launcher після покупки облишила плани зі створення ракети-носія, вона заявила, що продовжить роботу над ракетним двигуном E-2, який вона розробляла для себе, з метою запропонувати його іншим клієнтам. Stratolaunch віддала $17 млн за Boeing 747 Cosmic Girl. Власницею решти активів за $3,8 млн вирішила стати Firefly Aerospace — йдеться про запаси на двох виробничих підприємствах Virgin Orbit.
Загалом інвестиції венчурного капіталу в індустрію малих ракет-носіїв значно скоротилися. За другий квартал 2023 року відбувся лише один раунд венчурного інвестування — американська компанія Stoke Space, яка планує створити транспортний засіб багаторазового використання, здатний підняти на LEO корисне навантаження вагою до 500 кг, залучила фінансування від In-Q-Tel, сума якого не розголошується. Чеки від In-Q-Tel зазвичай коливаються від $250 000 до $3 млн, тож імовірно, інвестиції у Stoke перебувають у межах цього вікна.
Інвестори стають більш вибірковими, виявляючи пильніший інтерес до підтримки лідерів категорій, здатних запропонувати короткостроковий прибуток, як це було в першому кварталі 2023 року, коли Isar Aerospace зібрала $165 млн.
До того ж перегрітий ринок, відсутність значного технологічного прогресу в розробках компаній і розподіл венчурного фінансування між основними гравцями ринку також можуть слугувати факторами, що впливають на вибір інвестора.
Орбітальний транспорт
Ринок орбітальних транспортних засобів (OTV) усе ще залишається перегрітим і не приносить нових замовлень операторам. Частина компаній у цьому секторі продовжує активну розробку OTV і поступово переходить від стадії R&D до валідації продукту на орбіті. Так, три компанії заявили, що запустять свої проєкти вже у четвертому кварталі поточного року, найімовірніше, у межах місії Transporter-9, запланованої на кінець 2023-го.
Комерційним попитом послуги на орбіті все ще не користуються, лише супутникові оператори GEO-зв’язку виявляють незначний інтерес до послуг із продовження терміну служби своїх супутників. Зокрема, компанія Northrop Grumman отримала єдине комерційне замовлення на ринку на три комплекти Mission Extension Pods (MEP): два для Intelsat і один для Optus, австралійського оператора GEO KA. Місія запланована на 2025 рік.
Утім, з’явилося нове велике замовлення від ASI — контракт на $256 млн для консорціуму компаній на чолі з Thales Alenia Space на демонстраційну місію 2026 року з обслуговування на орбіті. Подробиць поки що нема, однак анонсовано можливість широкого спектра послуг, одна з яких — дозаправка на орбіті.
Чотири компанії у минулому кварталі запустили свої тестові супутники для випробування технологій для майбутніх орбітальних сервісних місій:
- Lockheed Martin (США) запустила два супутники восени 2022 року, проте тільки зараз виконала тести зі зближення і близького (на відстані 400 м) маневрування.
- Infinite Orbits (Франція) запустила супутник Orbit Guard (CubeSat 16U) на GEO, щоб продемонструвати декілька технологій для майбутніх місій з обслуговування на орбіті.
- Starfish Space (США) запустила свого Otter Pup, але через несправність OTV Launcher (на якій його було запущено) апарат отримав велике початкове обертання, тому, можливо, місія Otter Pup буде повністю втрачена.
- Turion Space (США) запустила свій перший супутник DROID.001 для моніторингу забруднення космосу (SSA).
Уже відомі три місії, в межах яких відбуватиметься заправка паливом на орбіті. Так, тестова місія, що фінансується ASI, намічена на 2026 рік, а Orbit Fab для доставки 50 кг гідразину на GEO для Космічних сил США має відбутись у 2025-му. Запланована на 2025 рік і NASA OSAM-1, місія з дозаправки Landsat 7 на LEO.
Ринок космічних двигунів
За другий квартал 2023 року з’явилося декілька замовлень на електронні силові установки, замовлення переважно були розміщені для малих супутників. Однак не виявлено жодного контракту на хімічні силові установки, що яскраво вказує на тенденції цього ринку і демонструє еволюцію підходу до створення супутників.
Сумарний потенціал замовлень на силові установки тільки для найбільших анонсованих комунікаційних угруповань супутників складає понад 6800 двигунів — для Amazon (сузір’я Kuiper), Hanwha, European Satellite network, KLEO Connect, Rivada Space, Telesat (сузір’я Lightspeed). При цьому наразі заявлено лише поодинокі замовлення, загалом на 16 силових установок, для Exotrail, Sitael, Apollo Fusion та ThrustMe.
Ще три компанії успішно завершили тестування своїх силових установок на орбіті — це Exoterra, Bellatrix Aerospace та Neumann Space. Разом із SETS, що здійснила вдалі випробування наприкінці весни 2023 року, вже можна говорити про 13 космічних компаній, готових постачати силові установки на ринок.
Супутники
Малі супутники (SmallSat) для низької навколоземної орбіти (LEO) продовжують домінувати на ринку за кількістю замовлень у другому кварталі 2023 року. За цей період було замовлено п’ять кубсатів, 21 SmallSat і всього один великий супутник, призначений для геостаціонарної орбіти.
Європейські компанії усе частіше об’єднуються в консорціуми для спільної участі в національних/урядових проєктах. Причому в такі консорціуми входять не лише малі компанії, але й гіганти на кшталт Airbus, Thales Alenia Space та OHB:
- Консорціум на чолі з Thales Alenia Space отримав контракт на суму $254 млн від ASI на демонстраційну місію в 2026 році.
- Консорціум для участі в торгах для проєкту IRIS 2 — це заплановане мегасузір’я Європейського Союзу у складі з приблизно 170 мультиобітальних супутників, призначених для встановлення надійного європейського космічного зв’язку. Загальна вартість проєкту IRIS 2 оцінюється в колосальні 6 млрд євро ($6,6 млрд). ЄС планує вивести перші супутники до кінця 2024 року та завершити створення угруповання до 2027-го.
- Консорціум на чолі з Thales Alenia Space уклав контракт на розробку програми Space Factory 4.0 — взаємопов’язаної системи з об’єктами, розташованими по всій Італії, яка має почати роботу до 2026 року.
- Консорціум на чолі з OHB здобув контракт на 98 млн для проєкту ODIN’S EYE II, який реалізується в межах Європейського оборонного фонду та має на меті розробку європейської багатонаціональної системи раннього попередження і відстеження балістичних ракет космічного базування.
Крім того, європейські компанії починають розширювати свій вплив за межі Європи. Так, компанія GomSpace (Данія) виходить на ринок США завдяки партнерству з SAIC, яка стане ексклюзивним американським інтегратором супутників GomSpace. Creotech Instruments (Польща) опановує південнокорейський ринок у партнерстві з південнокорейською оборонною компанією Hanwha Systems.
Ринок оптичних супутників
Тенденції на ринку оптичних супутників, підкріплені пожвавленим державним попитом, свідчать про збільшення доходів компаній. Оптичне спостереження Землі та геопросторова розвідка, підвищений попит на гіперспектральні й теплові дані — все це призвело до росту доходів у фінансових звітах за перший квартал через більшу кількість державних контрактів. Компанії продовжують отримувати військові й державні контракти від NRO США та міжнародних оборонних агенцій.
Як приклад, загальний дохід Planet Labs (NASDAQ: PL) вищий на 31%, аніж в аналогічному періоді минулого року, компанія переступила поріг у 900 передплатників даних. Planet очікує отримати від $53 млн до $55 млн доходу в другому кварталі, що зрештою призведе до зростання на 11% порівняно з аналогічним періодом 2022 року.
Визначною подією стало придбання Maxar Technologies (NYSE: MAXR) фондом прямих інвестицій Advent International. Maxar більше не буде публічною компанією, її акції тепер не торгуються. Advent International придбав Maxar за ціною $53 за акцію; корпоративна вартість угоди склала $6,4 млрд.
Інтерес приватних інвесторів до оптичних супутникових операторів зріс удвічі порівняно з першим кварталом 2023 року. Тільки за другий квартал вісім компаній залучили на етапах від початкового фінансування до раунду B у середньому по $15 млн. Найбільшу суму отримала компанія Pixxel — $36 млн, а мінімальний рівень інвестування був у Hydrosat — $9,3 млн.
Разом з тим змінились і вимоги до таких супутників, точніше, до знімків. Передусім це стосується частоти повторних відвідувань, яка має задовольняти державних замовників.
Ринок радарних супутників
Не спадає зацікавленість країн і до даних від радарних супутників, що змушує операторів розробляти та запускати нові сузір’я для задоволення цих потреб. Так, за другий квартал свої можливості за рахунок запуску нових супутників розширили Iceye, Capella, iQps та UMBRA.
Росія запустила свій супутник Kondor-FKA з роздільною здатністю 1 м і шириною смуги 10 км для виявлення українських військових баз.
Даних з SAR-супутників усе більше потребують сфери військового захисту, моніторингу стихійних лих і критичної інфраструктури, морського транспорту, фінансів і страхування. Крім того, компанії почали розробляти системи моніторингу лісових пожеж та інші програми для раннього виявлення і реагування на стихійні лиха. Зростає інтерес і до інструментів, які використовують штучний інтелект та машинне навчання для аналізу інформації із багатьох джерел, зокрема супутників, наземних датчиків і дронів.
Місячна місія
NASA визначило Blue Origin ще одним розробником місячного посадкового модуля для місії Artemis. Як вважають у аерокосмічному агентстві, це сприятиме конкуренції зі SpaceX, яку було обрано у 2021 році, за комфортнішу, безпечнішу та дешевшу доставку астронавтів.
Blue Origin розроблятиме свій посадковий апарат у складі консорціуму. До нього увійшли: Boeing (забезпечить стиковку), Astrobotic (розміщення вантажу), Honeybee Robotics (відповідальність за можливості розвантаження), Draper (системи GNC, а також навчання та симуляція), Lockheed Martin (побудує космічний корабель cislunar transporter, який транспортуватиме паливо з LEO на гало-орбіту навколо Місяця).
Висадка на Місяць залишається складним завданням для сучасної космічної промисловості. Так, перша комерційна спроба Ispace (Японія) висадитися на Місяць зазнала невдачі. Збій у програмному забезпеченні не дозволив місячному посадковому апарату HAKURO-R правильно визначити свою висоту, що призвело до аварії під час його спроби посадки. Бортовий комп’ютер знехтував інформацією про висоту, отриманою від лазерного далекоміра на посадковому модулі, коли той проходив над кратером. Це змусило посадковий модуль дійти висновку, що він уже на поверхні, коли насправді він усе ще перебував за п’ять кілометрів над нею. У посадковому модулі використовувалося програмне забезпечення, розроблене Draper, але керівники Ispace заявили, що проблеми, з якими зіткнувся посадковий модуль, виникли через вимоги та параметри, які контролює команда управління місією. Однак, попри аварію посадкового модуля на Місяці, компанія досягла восьмого із десяти етапів, установлених для цієї місії. Така продуктивність дає Ispace впевненість у перспективах свого другого посадкового апарата M2, який поки що розробляється, а запуск заплановано на 2024 рік. Через те, що посадковий модуль М1 не завершив свою місію, Ispace втратить близько $710 000 доходу від клієнтів.
Слід зауважити, що всі найближчі місії до Місяця спіткало перенесення дат першого запуску на 3-6 місяців, або ж вони зіткнулися з іншими труднощами, такими як брак фінансування, технічні проблеми тощо:
- Перша місія Astrobotic зазнала змін внаслідок проблем із виконанням запуску ULA — через аномалію верхнього ступеня старт Vulcan LV відкладається. Нова дата запуску ще не оголошена, але політ, імовірно, відбудеться не раніше четвертого кварталу 2023 року. Що стосується Astrobotic, компанія завершила всі необхідні тести і була готова до запуску ще в січні 2023 року. Очевидно, місяцехід Puli Space Technologies, який летітиме на борту посадкового модуля Peregrine, також затримується.
- Intuitive Machines повідомила, що її перша місія посадкового модуля на Місяць перемістилася на Q3’23. Представники компанії заявили, що за останні місяці було досягнуто значного прогресу в тестуваннях посадкового модуля, наприклад структурних випробуваннях, щоб підтвердити, що транспортний засіб здатен витримати навантаження під час запуску та демонстрації кріогенного бака. Але ще потрібно виконати деякі функціональні тести на посадковому модулі. Новий розпорядок дещо відрізняється від початкових очікувань і може вплинути на розклад його другої місії, IM-2, яку було призначено на осінь.
- SpaceIL оголосила, що кілька головних донорів місії Beresheet 2 вирішили не продовжувати свої інвестиції в проєкт через обставини, “не пов’язані з організацією та її партнерами”, згідно з місцевими джерелами. Раніше донори інвестували $45 млн у проєкт, який має на меті посадку двох модулів на Місяць.
Головні тренди космічних агенцій
Представники NASA та Конгресу все ще борються з наслідками угоди про граничний борг, яка встановлює обмеження витрат. Однак визнають, що це, найімовірніше, означає, що агентство отримає менше грошей, ніж просило на 2024 рік. Утім, комітет з асигнувань Палати представників схвалив витрати в розмірі $826,4 млрд для Міністерства оборони США (DoD) на 2024 фінансовий рік, що приблизно на $285 млн перевищує запит адміністрації Байдена. Витрати Міноборони на комерційні космічні послуги залишаються незначними, попри зростання бюджету Космічних сил. Все більше стартапів шукають контракти в DoD, тоді як Національне агентство геопросторової розвідки (NGA) намагається налагодити ще тісніші зв’язки з комерційним сектором для подолання загроз національній безпеці. Байдуже, що зацікавленість у комерційних супутникових даних зростає, галузь все одно стикається з невизначеністю — комерційний ринок розвивав можливості швидше, ніж уряд мав змогу відреагувати.
Євросоюз посилює тісну співпрацю з комерційними компаніями в усіх секторах, що забезпечує контракти як для великих гравців, так і для стартапів, переважно у сфері видалення космічного сміття (ESA з Airbus Defence and Space, OHB і Thales Alenia Space, CNES цікавиться системою Dark’s Interceptor, розробленою для захоплення великих об’єктів космічного сміття, таких як корпуси ракет). Однак керівники ЄС залишаються скептичними у питанні, чи може стартап успішно розробити невелику ракету, з огляду на витрати та проблеми з доступом на ринок, але бачать цінність у демонстрації технологій для можливого майбутнього військового використання.
Звіт PricewaterhouseCoopers та Космічного агентства Великої Британії наголошує, що Британія наразі найбільш приваблива для приватних інвестицій у космос після США. Основними сферами інвестицій є спостереження Землі, виробництво та підключення до супутників. 2022 року 95% інвестицій були в компанії, які генерують дохід, порівняно з 56% у 2015-му, що свідчить про зростаючу зрілість сектора.
Міжнародна космічна станція
Росія погодилася підтримувати МКС разом зі США до 2028 року.
Освоєння космосу
США скорочують бюджет на 2024 рік, а підтверджені витрати на глибокий космос набагато перевищують попередні оцінки. Місії у глибокий космос можуть відтермінувати.
Партнерство
Південна Корея та Індія домовилися про тісніше партнерство зі США. Австралія підписала TSA з США — можливість передачі американських космічних технологій, включно з ракетами та супутниками, які запускаються з Австралії.
Від початку широкомасштабної війни Тайвань активізувала відносини з Україною та країнами ЄС. Тайвань хоче розширити двостороннє співробітництво з Європейським Союзом, щоб закріпитися на міжнародній арені та стати менш залежною від Сполучених Штатів.
Україна зміцнює відносини в космічній галузі зі США, працює за програмою Artemis, шукає можливості в космосі з Малайзією.
Країни під санкціями
Північна Корея наполегливо трудиться над розробкою різних супутників, запуск першого космічного корабля-розвідника провалився. Росія запустила супутник Kondor-FKA з роздільною здатністю 1 м. Роскосмос серед власних співробітників набирає бійців у батальйон “Уран” для війни проти України.
