На третій тиждень війни уряд України повністю перелаштував свою економіку на військові рейки з метою підтримати її стабільність. Певною мірою це означало старт процесу дерегулювання контролю бізнесу з боку держави. Бізнес, своєю чергою, пішов назустріч державі, ставши монолітнішим, і багато у чому почав керуватися принципами солідарності як всередині, так і поза своїми компаніями.
Цей матеріал присвячений тісній кооперації різних економічних сфер країни, яка під час війни безпосередньо впливає на сам фізичний аспект існування держави як такої.
Нові правила для бізнесу
15 березня Кабінет міністрів України ухвалив нову економічну політику в державі. Основні позиції переформатування української економіки полягали у наступному:
- Скасовано ПДВ (20%) і податок на прибуток (18%) для бізнесу та фізичних осіб — їх замінили єдиним податковим внеском, рівним 2% від виручених коштів.
- Малий бізнес отримав можливість сплачувати податки на добровільній основі і не надавати фінансову звітність.
- Податкове навантаження на великий бізнес відтепер не може перевищувати 2,5-5% його сукупного обороту (з урахуванням податків на заробітну плату).
- Спрощено облік оподаткування та звітності.
- Скасовано всі перевірки бізнесу з боку держави.
Проєкт закону набуде чинності 1 квітня 2022 року і діятиме аж до моменту завершення військового стану на території України, проте деякі його норми вже починають застосовуватися “неформально”. Цей закон є доповненням до минулих податкових послаблень від українського уряду, датованих 7 березня, в яких передбачалося зниження ПДВ з 20% до 7%, а також скасування державних акцизів на пальне та нафтопродукти.
Приймаючи своє рішення, Зеленський резюмував: “На вулицях міст має з’явитися життя. Там, де дозволяє безпека. Там, де це можуть забезпечити люди. Аптеки, торгівля, будь-який бізнес, який може просто працювати сьогодні. Щоб країна жила. Щоб уже розпочиналося відновлення України. І це залежить від кожного з нас, кожного, хто може працювати. Економічне придушення України — одне із завдань війни проти нас сьогодні, тож ми маємо відбитися і від цього, зберегти нашу економіку, зберегти наших людей”.
Солідарність великих гравців
Дії, спрямовані урядом на збереження економіки, цілковито підтримала низка великих компаній, серед яких EOS Data Analytics та Flight Control Макса Полякова. Діяльність цих та багатьох інших українських компаній продовжує відбуватися у штатному режимі: заробітну плату отримують співробітники, а всі податки надходять до державної скарбниці.
На жаль, не весь український бізнес зміг пережити початок військових дій — багато в чому внаслідок руйнування інфраструктури, спричиненого агресією ворожої армії. Дані опитування, проведеного Європейською Бізнес Асоціацією серед представників МСБ — учасників проєкту Unlimit Ukraine, показали, що чверть малого та середнього бізнесу України заявила про повну відсутність резервних фінансових коштів, а 32% з опитаних підприємців прогнозують лише кількамісячну стійкість свого бізнесу.
джерело: images.weserv.nl
Однак інвестори продовжують вірити у виконання Україною своїх зовнішніх боргових зобов’язань значно більше, ніж Росією. Так, починаючи з 14 березня, номінальна вартість довгострокових українських євробондів (з датою виплати на 2032 рік) вперше перевищила аналогічні показники російських довгострокових євробондів (з виплатою на 2029 рік):
джерело: eimg.pravda.com
Доки український бізнес згуртувався навколо свого уряду на засадах загальнонаціональної довіри та взаємодопомоги, російський все частіше починає висловлюватися про згубність для російської економіки війни, розв’язаної Путіним. Навряд чи це може хоч якось вплинути на ситуацію: у Москві вже давно звикли дослухатись не до думок найбільш талановитих і завзятих людей країни, а до запалених фантазій лише однієї істоти.
Старт легалізації ринку криптовалют
Слідом за стартом податкової реформи уряд України розпочав і легалізацію діяльності ринку криптовалют. Закон отримав назву “Про віртуальні активи” і вже підписаний президентом. Зокрема, він має на увазі:
- зняття заборони діяльності криптовалютних бірж на території України;
- можливість відкриття рахунків криптовалютних компаній в українських банках;
- ведення моніторингової діяльності у сфері криптовалют;
- можливість зберігати заощадження у криптовалютах для фізичних та юридичних осіб;
- судовий захист прав на криптовалютні активи.
Передбачається, що за регулювання діяльності криптовалютного ринку в Україні відповідатимуть Національний банк України та Національна комісія з цінних паперів і фондового ринку.
Зазначимо, що дії уряду України щодо переформатування економіки будуть виправдані тільки у разі повної консолідації громадянського суспільства та бізнесу. І цього, на щастя, у сучасній Україні вдосталь. Насамперед про це свідчать цифри фінансової підтримки громадянським суспільством української армії: з початку війни через один лише урядовий застосунок “Дія” українці зібрали на потреби армії понад 150 млн грн ($5 млн).
