Рука допомоги: як світ підтримує Україну в умовах російської агресії

7 березня 2022 року американський астронавт, бізнесмен та пілот місії SpaceX Inspiration 4 Джаред Айзекман прибув на своєму літаку в Україну, щоб особисто доправити військову допомогу українській армії. Нагадаємо, Збройні сили України (ЗСУ) вже третій тиждень продовжують свій запеклий опір російській військовій агресії, головною метою якої є повне знищення української державності. Айзекман не став розкривати точний уміст свого вантажу, проте запевнив журналістів, що його політ — це лише початок допомоги, яку світ вирішив надати Україні у боротьбі за її існування.

Наш матеріал присвячений фінансовій та гуманітарній підтримці України з боку країн-союзниць. У цій статті ми свідомо не розповідатимемо про військову допомогу Україні та постачання озброєнь, щоб уникнути можливого витоку стратегічно важливих даних в інформаційне поле країни-агресора.

Потреба у закритті неба та можливі альтернативи

Важливо розуміти, що об’єкти інфраструктури можуть стати потенційними цілями для російських авіабомб і ракет лише доти, доки агресор контролює небо над Україною. На жаль, на цей момент ударно-тактичне угруповання ВКС Росії має у своєму розпорядженні більшу кількість літаків, аніж ВПС України.

Інший аспект повітряної гегемонії Росії в українському небі полягає в тому, що здебільшого літаки країни-агресора злітають з території окупованого Криму та Республіки Білорусь (яка де-факто надає свої аеродроми для розміщення російської авіації). Україна не має можливості знищувати аеродроми противника ракетними ударами, чим, звісно, не гребує користуватися РФ, зосереджуючи свої ракетно-бомбові атаки на українських злітно-посадкових смугах, приватних та громадських аеропортах.

Кардинально на цю ситуацію здатне вплинути лише закриття європейськими та американськими союзниками по НАТО повітряного простору над Україною. На терміновій необхідності проведення такої процедури незмінно наполягає президент України Володимир Зеленський. “Україна з першого дня (війни) повторює партнерам: якщо ви не закриєте небо, ви також нестимете відповідальність за цю масштабну катастрофу”, — заявив президент у своїй промові 9 березня 2022 року.

Проте Західний світ, як і раніше, не поспішає це робити, побоюючись, що створення безпольотної зони над територією України призведе до ескалації конфлікту та втягування у нього більшої кількості країн-учасниць. На ситуацію мало б позитивно вплинути постачання Україні сучасної винищувальної авіації, проте президент Байден в односторонньому порядку ветував це рішення, остерігаючись розлютити Путіна. Тож поки країни Заходу виявляють слабкість у питаннях постачання озброєння, українські воїни змушені самотужки розчищати українське небо за допомогою зенітно-ракетних комплексів та залізного бойового духу.

Фінансова та гуманітарна допомога Україні

Якщо в питаннях постачання сучасного озброєння союзники України не завжди мають спільну позицію, то в галузі надходження фінансової та гуманітарної допомоги дії західних країн явно консолідовані.

7 березня 2022 року виконавча рада директорів Світового банку затвердила пакет бюджетної допомоги для України у розмірі $489 млн, який отримав назву “Фінансування відновлення від надзвичайної економічної ситуації в Україні” (Financing of Recovery from Economic Emergency in Ukraine, FREE Ukraine). Сюди входить виділення кредиту Україні на $350 млн, та $139 млн фінансових гарантій, що надаються Нідерландами ($89 млн) і Швецією ($50 млн).

Ця сума не є остаточною, оскільки Світовий банк передбачає в майбутньому мобілізацію коштів для надання безоплатної фінансової допомоги урядами Великої Британії, Литви, Латвії, Данії та Ісландії на загальну суму $134 млн, а також паралельного фінансування, що здійснюється Японією ($100 млн).

Світовий банк закликає країни-партнери продовжувати фінансово допомагати Україні в межах MDTF (Multi-Donor Transfer Fund). Ці гроші будуть спрямовані на підтримку саме соціальної сфери України: виплату заробітних плат, пенсій та допомоги для соціально вразливих категорій українських громадян. До того ж Група Світового банку найближчими місяцями збирається надати допомогу Україні у розмірі $3 млрд, а також необхідну фінансову підтримку європейським державам, які запрошують та розміщують у себе українських біженців.

Крім дій Світового банку, активну кампанію розпочав і Міжнародний валютний фонд (МВФ), виконавча рада якого 9 березня в межах Інструменту швидкого фінансування (RFI) затвердила виділення $1,4 млрд для України. Ці гроші будуть спрямовані на погашення невідкладних фінансових потреб Української держави, а також на пом’якшення економічних наслідків від війни.

З боку конгресу США цифри запланованих одноразових фінансових надходжень ще вищі — і становлять $13,6 млрд. Це рішення у четвер, 10 березня, на голосуванні ухвалив американський сенат. Кошти будуть розподілені на військову, гуманітарну та економічну підтримку України. Законопроєкт схвалили сенатори як від Республіканської, так і від Демократичної партій США.

На додаток до грошової підтримки країни-союзниці активно постачають Україні і гуманітарну допомогу у вигляді вантажоперевезень. За даними пресслужби Міністерства соціальної політики України, лише у період з 2 по 3 березня на територію України було ввезено 1000 тонн гуманітарної допомоги від 12 країн-союзниць. Серед основних надходжень отримано:

• продукти харчування — 375 тонн;
• одяг — 147 тонн;
• засоби особистої гігієни — 90 тонн;
• медикаменти — 35 тонн;
• інші товари народного споживання — 324 тонни.

Санкційний тиск на Росію

У той час коли увесь цивілізований світ надає фінансову підтримку Україні, він ще й скоординував свої зусилля на політиці санкційного тиску на Росію. На сьогодні загальна кількість економічних санкцій зробила РФ найсанкційнішою країною у світі. Росія перейняла цю економічно збиткову “пальму першості” у Ірану, який лідирував за цими показниками (3616 санкцій за розвиток ядерної програми та підтримку тероризму на державному рівні) до початку військової інтервенції РФ проти України. Станом на зараз кількість введених санкційних обмежень проти Росії досягла позначки 5532.

Новий пакет санкцій не лише торкнеться владних еліт та найбагатших олігархічних кланів Росії, але й безпосередньо вплине на пересічних громадян. Тепер за агресивну та загарбницьку політику своєї країни (яка розв’язала найкровопролитнішу війну в Європі з часів Другої Світової) у прямому розумінні цього слова розплачуватиметься кожен росіянин. Санкції торкнулися не тільки економічної, але й культурної, науково-технологічної та спортивної сфер РФ, повністю зануривши цю країну у трясовину світової ізоляції.

На думку Саймона Уевера, керівника Morgan Stanley & Co, компанії зі стратегії суверенного кредитування ринків, що розвиваються, Росія впритул підійшла до межі дефолту, який може статися вже у середині квітня і буде порівнянний із катастрофічним дефолтом, що спіткав свого часу Ліван та Венесуелу.

Станом на 4 березня з російського ринку вже пішли такі світові компанії, як:

• Boeing, Airbus, Lufthansa та інші — у сфері авіації.
• BMW, Mercedes Benz, Audi, Honda, Jaguar, Ford та низка інших — автомобілебудування.
• Raiffeisen Bank, FedEx, DHL, Wise, Maersk, Bolt тощо — у банківській сфері та логістиці.
• McDonalds, Nike, Adidas, H&M, IKEA, Jysk, Netflix, Disney та інші — у сфері товарів народного споживання та розваг.
• Apple, Nikon, Siemens, Nokia, Sony, Dell, Toshiba тощо — технології.

З кожним днем цей перелік продовжує розширюватися, поступово вичавлюючи Росію зі світової економіки.

Сьогодні світ стоїть за Україну. Для того щоб наочно зрозуміти цю підтримку у цифрах, досить глянути на результати голосування країн Генеральної Асамблеї ООН щодо резолюції під назвою “Агресія проти України”. 141 держава зі 193 виступили з рішучим засудженням військової інтервенції Росії та закликали її якнайшвидше припинити збройне вторгнення. Проти проголосували лише п’ять держав: Росія, Білорусь, Ерітрея, Північна Корея та Сирія. Що ж, можна лише привітати Росію з вибором “союзників”, у компанії з якими вона має намір конфронтувати з усім цивілізованим світом.