Наявність торговельної марки захистить від дій нечесних конкурентів — використання імені, дизайну та інших елементів, що стійко асоціюються з відомим брендом.
2016 року всесвітньо відомий французький бренд Louis Vuitton подав до суду на ресторан у Сеулі, столиці Південної Кореї. Власник місцевого закладу швидкого харчування використовував айдентику на картонній упаковці — фірмове поєднання літер LV та зірки, які так сильно відрізняють бренд від інших виробників одягу, взуття та аксесуарів. Назву вибрав теж схожу — співзвучну: Louis Vuiton Dak.
Французький бренд виграв суд, надавши сильні аргументи в суді — торговельні марки, патенти, які підтверджують право на використання цього бренду і забороняють використання його будь-ким іншим. Відповідач заплатив близько $125 000, невелику суму, як для судового розгляду зі всесвітньо відомим брендом. Ця сума — середня для таких судових позовів, хоча деякі компанії виплачують і по $750 000 за позов.
Історія судового розгляду Louis Vuitton з нечесними підприємцями у всьому світі — далеко не перша. З копіюванням бренд стикається щодня, як і інші фірми, продукція яких стала популярною та сподобалася нечесним конкурентам. Захистити себе бренди можуть за наявності документів, що підтверджують право на торговельну марку.
У цьому матеріалі редакція Max Polyakov Space розповідає про торговельні марки, їхню реєстрацію та користь для підприємців та інноваторів.
Що таке торговельна марка
Торговельна марка — це тип інтелектуальної власності, який підтверджує право власності на логотип, дизайн та багато інших елементів, що відрізняють товари від подібних на ринку.
Цей елемент захисту інтелектуальної власності використовується тисячоліттями. Колись винороби наносили на віск спеціальну печатку-позначку, щоб вигідно відрізнятися від конкурентів. Якщо вино на званій вечері сподобалося гостям, вони могли дізнатися про його виробника за друком на пляшці. Так само робили й гончарі, використовуючи підписи або спеціальні позначки, щоб вигідно відрізнятися від колег по цеху.
На законодавчому рівні торговельні марки вперше закріпив Генріх III, король Англії, у 1266 році, щоб захистити покупців від нечесних виробників хліба. Ті нерідко зменшували вагу виробу на одну унцію, близько 28 грамів, що було вельми істотно. Одна унція — це дві скибочки хліба, надто значущі для незаможних сімей того часу. У разі шахрайства нечесних підприємців відстежували за відмітками на продукції — написами, тисненням або формою — та притягували до суду.
Розширений закон про торговельні марки ухвалили у Франції 1857 року. А в 1862-му Англія прийняла Закон про торговельні марки. Там були зазначені наслідки для підприємців, що продають товари з підробленими торговельними марками. У той же період торговельні марки почали реєструвати у США. Там першопрохідцем стала лакофарбова компанія Averill Chemical Paint, яка зареєструвала логотип, аби закріпити за собою статус інноватора на цьому ринку. Ця компанія виробила фарби, повністю підготовлені до ремонтних робіт. До цього фарби доводилося змішувати кілька годин, щоб отримати потрібний результат.
І все ж найбільше поширення торговельні марки отримали у XX столітті, коли стрімко почали розвиватися технології та багато інших галузей, у просування яких компанії та держави вкладали мільярди доларів. Щоб захистити розробки, компанії і держави використовували торговельні марки.
Як працюють торговельні марки
Торговельна марка працює за принципом, схожим на патенти та авторські права — це такі ж об’єкти інтелектуального права.
Наприклад, авторське право захищає створений контент — книгу, фільм, пісню. Не можна демонструвати фільм у кінотеатрі та публікувати книгу, якщо немає ліцензії. У всіх інших випадках публікація книги або показ фільму без ліцензії буде вважатися порушенням авторського права. На приватну особу або підприємця може бути накладено штраф, якщо порушення було одноразовим. Та кримінальна відповідальність — якщо злочин був багаторазовим. У Німеччині покаранням за такий злочин може стати тюремне ув’язнення терміном до трьох років.
Патенти захищають новий винахід, як, наприклад, вакцину проти Covid-19 або нові лікарські засоби для лікування найрізноманітніших захворювань, протягом 10 років. Але іноді він може діяти й довше — правовласники мають право продовжити термін дії документа. У разі порушень починається суд між двома компаніями.
У січні 2016 року всесвітньо відома мережа кав’ярень Starbucks подала позов проти конкурента Coffee Culture Cafe & Eatery через напій Freddoccino, занадто схожий на Frappuccino — холодний кавовий напій, захищений торговельною маркою.
Цей судовий розгляд поки що так і не вирішено — ані на користь заявника, ані на користь відповідача. На відміну від судового розгляду між Mitsubishi Electric і Guangzhou Lingye Automation Equipment. Останній, не маючи ліцензійної угоди і не виконуючи функцій підрядника Mitsubishi Electric, використовував назву відомого японського бренду на своїй продукції, чим вводив в оману покупців, які купували продукцію, думаючи, що придбали оригінальні товари.
Як зареєструвати торговельну марку
Правила реєстрації торговельних марок у різних країнах світу схожі.
По-перше, скрізь використовується загальноприйнята класифікація — Міжнародна класифікація товарів. Вона містить 45 класів, де 1-34 класи товарів — 35-45 послуг.
По-друге, спосіб реєстрації. У США, Німеччині та Україні реєстрацією торговельних марок займаються спеціальні відомства. Вони видають документи і для патентів, і для торговельних марок.
У США це US Patent and Trademark Office, який також видає патенти. Щоб подати заявку, потрібно вказати:
- Ім’я, прізвище.
- Адреса.
- Підпис заявника.
- Тип організації.
- Тип товарів та послуг, під якими реєструється бренд.
- Основа подачі — мотивація, чому знадобилося зареєструвати торговельну марку. У мотивації можуть бути якісні та кількісні показники бізнесу, такі як оборот, а також випадки дій нечесних конкурентів, якщо такі відбувалися.
- Малюнок або цифрове зображення логотипу/торговельної марки, що має бути зареєстрована.
- Опис і реквізити торговельної марки.
До того ж у США важлива наявність представника, щоб цю заявку подати від нерезидента. Вартість реєстрації складе від $275 до $600. Також можуть знадобитися додаткові витрати — $50-100, залежно від штату.
Терміни розгляду заявки 12-18 місяців.
У Німеччині такі документи видає Deutsches Patent- und Markenamt (DPMA). Тут потрібні такі документи:
- Дані заявника — ім’я, прізвище, адреса реєстрації.
- Подання німецької торговельної марки, яка буде зареєстрована.
- Список товарів або послуг, що будуть захищені торговельною маркою.
- Реєстраційний збір, який необхідно сплатити для реєстрації.
Якщо під час реєстрації не виникає заперечень, підприємець може отримати сертифікат через 2-3 місяці. Якщо такі виникають, термін реєстрації може затягнутися до 12 місяців. Вартість такої реєстрації складе близько $300.
Дешевше — в Україні. Тут реєстрацією торговельних марок займається Укрпатент.
Щоб подати заявку, потрібні такі документи:
- Зображення торговельної марки у електронному та друкованому видах.
- Перелік товарів і послуг, за якими буде закріплена торговельної марка.
- Назва підприємства українською мовою, зокрема — адреса, прізвище, ім’я та по батькові заявника, місце проживання.
Вартість реєстрації нижча, ніж у Німеччині, і становить близько $150.
Отримані торговельні марки захищають підприємців у тій країні, де вони видані. Це означає, що такі документи потрібні на тих ринках, де вже сформований попит на таку продукцію.
У світі вже зареєстровано понад 9 млн торговельних марок. У майбутньому ці документи стануть іще важливішими. У людства постійно з’являються нові виклики, такі як пандемія, природні катастрофи, для вирішення яких потрібні нові технології. Їхнім створенням займатимуться підприємства та винахідники у всьому світі. А щоб захистити дизайн та інші елементи, використовуватимуть торговельні марки.
