Стійкий космос: що обговорювали на Всесвітньому тижні космосу 2022?

Всесвітній тиждень космосу, який щойно завершився, цього року був присвячений 65-й річниці запуску першого штучного супутника Землі. Питання супутників, а саме тривалого та неконтрольованого збільшення їхньої чисельності на орбіті, на форумі стояло особливо гостро: до 2022 року у світу вже сформувалося чітке розуміння, що проблему засмічення орбіти необхідно вирішувати в найкоротший термін. Можливо, саме тому назва Всесвітнього тижня космосу 2022 звучала як “Космос і стійкість” (Space and Sustainability) — деякі майбутні рішення можуть бути непопулярними, однак вимагатимуть від нас твердо стояти на своєму.

Про що ще говорили на панельних дискусіях Всесвітнього тижня космосу і яке майбутнє чекає на космічну індустрію найближчими роками — ми зібрали найцікавіше із минулого World Space Week 2022.

Важливість стабільності на орбіті

Безумовно, найбільш обговорюваною темою Всесвітнього тижня космосу, що минув, стало питання стійкості в космосі, та стійкості, що надходить із космосу. Ця тема стала ключовою після щорічних консультацій, які асоціація World Space Week проводила спільно з Управлінням ООН з питань космічного простору (UNOOSA).

Допомогти забезпечити космосу більшу стійкість зможе планомірне досягнення 17 цілей у сфері сталого розвитку (ЦСР), які містять, зокрема, питання зміни клімату, боротьбу з бідністю, голодом, підвищення якості освіти тощо. Зі 169 завдань, необхідних для реалізації цих амбітних цілей, сучасний космос може сприяти у вирішенні 65. Без космічного ресурсу неможливо було б уявити діяльність 25 організацій ООН, Групи Світового банку та багатьох інших відомств, які працюють над підвищенням рівня життя на Землі.

Стійкість можна також розуміти і в контексті фінансового розвитку, адже саме плавне та контрольоване зростання, з багатьох причин не завжди властиве індустрії New Space, є гарантією стабільного інвестиційного клімату в галузі. Цьому сприяє активне насичення космічного ринку новими гравцями: молодими стартапами, які за кілька років плідної роботи готові здійснювати справжню революцію в галузі. За прикладами не треба далеко ходити: європейські космічні стартапи на кшталт Rocket Factory Augsburg, Skyrora та Isar Aerospace, що з’явилися нещодавно, вже сьогодні заявляють про запуск своїх ракет-носіїв у другій половині 2023 року.

Не зволікають і США. Так, американська компанія Sierra Nevada Corporation готова запропонувати країнам — членам ООН свій космічний корабель Dream Chaser для здійснення майбутніх орбітальних місій та проведення нових наукових експериментів в умовах невагомості.

Вагомий внесок готова зробити і Firefly Aerospace, яка 1 жовтня успішно провела другий випробувальний запуск своєї ракети Alpha, здатної вивести на низьку навколоземну орбіту (LEO) до 1170 кг корисного навантаження та 745 кг вантажів на сонячно-синхронну орбіту. Разом зі зростаючою кількістю місій, зокрема програмами з освоєння Місяця, саме на плечах компаній, подібних до Firefly Aerospace, Rocket Factory Augsburg, Skyrora та Isar Aerospace, на Місяць знову будуть доставлені тонни вантажів та наукового обладнання.

Поряд із проривами аерокосмічної індустрії багато уваги було приділено і майбутнім космічним викликам, а саме: чимдалі більшій кількості космічного сміття на орбіті, небезпеці використання протисупутникової зброї (ASAT), а також загрозі планетарної безпеки, що надходить від астероїдів.

Виклики нового космосу

Зростаючі плани багатьох країн світу щодо виведення на орбіту своїх супутникових сузір’їв типу Starlink можуть серйозно ускладнити процес спостереження за зорями для обсерваторій, розташованих на Землі. Про це свідчить дослідження, датоване 2020 роком, у якому було проаналізовано дані з двох головних телескопів Європейської південної обсерваторії (ESO): Very Large Telescope (VST) та Extremely Large Telescope (ELT). Два роки тому група дослідників уже характеризувала вплив сузір’їв супутників на спостереження з Землі як “помірний”. За минулі роки супутників на орбіті значно побільшало, а ситуація вочевидь погіршилася. У 2020 році присутність супутників можна було побачити приблизно на 3% всіх знімків, зроблених з витримкою 16 хвилин і більше. На ситуацію здатна позитивно вплинути наявність нового космічного телескопа James Webb, успішно запущеного цього року, проте подібні апарати неможливо обслуговувати дистанційно у той спосіб, як це відбувається із наземними телескопами.

Незручності для астрономів та обсерваторій зі спостереження за далеким космосом — хоча і неприємна, та все ж таки не найсерйозніша проблема, яку можуть вчинити супутникові сузір’я. Куди небезпечніша перспектива зіткнення супутників на орбіті, оскільки уламки від подібних аварій здатні неабияк загрожувати іншим космічним апаратам і навіть постійно заселеній людьми МКС.

Ще одним фактором, який збільшує наявність космічного сміття на орбіті, є випробування протисупутникової зброї, якою сьогодні володіють низка країн, включно із Росією, Китаєм та США. Усвідомлюючи небезпеку застосування ракет типу земля-космос, Сполучені Штати цього року виступили з приватною ініціативою про відмову від використання ASAT-озброєнь на навколоземній орбіті Землі. Проте зростаюча напруга та розбіжності між США, КНР і Росією змушують засумніватися, що інші наслідують приклад американців.

На Всесвітньому тижні космосу було зареєстровано 3464 події, з повним списком проведених заходів можна ознайомитись на офіційному сайті World Space Week. У програмах багатьох країн-учасниць можна було побачити стурбованість проблематикою зміни клімату та космічного моніторингу кліматичних змін, необхідність вироблення загальних правил поведінки на орбіті та міжнародної відповідальності за деструктивну поведінку держав у космосі, а також проблематику видобутку позаземних ресурсів.

Окрему увагу приділено питанням планетарної безпеки, зокрема новим методикам відхилення орбітальної траєкторії потенційно небезпечних для Землі астероїдів за допомогою кінетичного удару. Експеримент місії NASA — DART, який вдало завершився 26 вересня 2022 року, став першим успішним прецедентом у цій молодій космічній галузі.

Упевнений погляд у майбутнє

Поза сумнівами, 2022 рік став переломним для космічної індустрії. З багатьох причин внаслідок повномасштабної загарбницької війни, розв’язаної Росією проти України. Моніторингові супутники зі спостереження за кліматичними змінами швидко переорієнтувалися, пропонуючи Україні та її захисникам унікальний ресурс для пошуку та знищення техніки і складів боєприпасів окупантів. 

Але за будь-якою війною слідує мир, який у контексті космосу обіцяє бути надзвичайно різнобічним та цікавим. Амбіції низки європейських космічних стартапів, будівництво нових приватних космодромів у Великій Британії, безумовно, штовхають європейський космос вперед, а нещодавно укладені угоди між ESA та NASA лише сприятимуть стійкості у розвитку космосу з обох боків океану.

World Space Week — найбільша подія у світі космосу. І поза всякими сумнівами, вона продовжить бути нею і в подальші роки, насичені новими космічними місіями, запусками та технологічними проривами. До наступного Всесвітнього тижня космосу!