“Важко сказати, що неможливо, адже вчорашня мрія — це сьогоднішня надія і завтрашня реальність”, — слова доктора Роберта Годдарда, фізика-винахідника, якого вважають батьком сучасного ракетобудування, надихають мільйони людей прагнути до зір.
Сучасні космічні інженери не просто створюють і запускають ракети та супутники. Вони розробляють технології, що уможливлюють дослідження Марса, управління телескопами і прогнозування космічної погоди. З огляду на те, що кількість запусків супутників з 2010-х зросла вдесятеро, людство плекає амбітні плани щодо повторної висадки на Місяці та освоєння Марса, а аерокосмічні інженери входять до десятка найбільш високооплачуваних фахівців у світі, можливість здобути цю професію видається дуже перспективною.
Якщо ви хочете приєднатися до спільноти винахідників, які змінюють світ, найочевиднішим кроком буде здобуття освіти в галузі космічної інженерії. Розповідаємо, де це зробити в Україні.
Чим займаються аерокосмічні інженери
Аерокосмічна техніка охоплює літальні апарати, ракети-носії та космічні апарати. А аерокосмічна інженерія — це все, що стосується проєктування, виробництва, експлуатації і обслуговування космічної інфраструктури. Відповідно, аерокосмічні інженери займаються тим, що проєктують, будують, експлуатують і підтримують аерокосмічні апарати, а також системи управління космічними польотами, розташовані на Землі. Крім того, вони можуть спеціалізуватися на структурному проєктуванні, системах навігації та наведення, питаннях безпеки космічних польотів.
Термін rocket scientist — синонім добре освіченої людини, і це враження підсилюють високі вимоги навчальних закладів, що випускають майбутніх інженерів-аерокосмістів. А закінчення “it’s not rocket science” додають до фрази, коли хочуть сказати: це не так складно, як здається на перший погляд.
Крім аерокосмічного інженера, є кілька інших суміжних і не менш цікавих професій:
- авіаконструктори — розробляють авіаційні системи та компоненти, користуючись передовими програмними інструментами для створення ефективних, безпечних і надійних конструкцій;
- інженери з льотних випробувань — планують, проводять і документують льотні випробування, а результати їхньої роботи слугують підтвердженням характеристик і безпеки нових або модифікованих літальних апаратів;
- інженери-проєктувальники авіаційних двигунів — спеціалізуються на проєктуванні та випробуваннях двигунів для літаків і космічних кораблів;
- інженери з авіоніки — проєктують, вивчають і впроваджують в експлуатацію навігаційне обладнання та системи для літальних апаратів;
- конструктори космічних кораблів — проєктують різні типи космічних апаратів: від супутників до міжпланетних зондів;
- космічні дослідники — розробляють і вивчають інноваційні технології, безпосередньо пов’язані з польотами в космос.
Ці короткі описи не охоплюють весь спектр робіт, які виконують представники кожної з перелічених професій. Наприклад, авіаконструктор визначає безпечні терміни експлуатації літальних апаратів. Інженер з авіоніки обслуговує повітряні судна після отримання ліцензії на проведення польотів. А астронавт-дослідник спостерігає за станом здоров’я членів екіпажу під час космічних місій. Деякі випускники, які здобули одну з перерахованих професій, залишаються в академічному середовищі, щоб займатися дослідницькою роботою і готувати нові покоління аерокосмічних інженерів.

Джерело: https://www.teg.london/job-profiles/aerospace-engineer-job-profile/
Де здобути освіту аерокосмічного інженера в Україні
Станом на початок 2025 року одержати освіту аерокосмічного інженера можна в кількох українських коледжах і вишах. Почнемо з закладів вищої освіти.
Національний авіаційний університет (НАУ)
На аерокосмічному факультеті НАУ можна здобути освіту за спеціальністю 134 “Авіаційна та ракетно-космічна техніка” за магістерською програмою “Обладнання повітряних суден”. Ще студентам доступна спеціальність 174 “Автоматизація, комп’ютерно-інтегровані технології та робототехніка”, де вивчають інформаційне забезпечення та інженерію авіаційних комп’ютерних систем, а також автоматизацію на транспорті.
Аерокосмічний факультет у НАУ організовано на базі механічного, який тривалий час був єдиним в університеті. Сьогодні викладання на факультеті відбувається на кількох кафедрах. Найстаріша — “Підтримання льотної придатності повітряних суден” — була заснована 1934 року як кафедра технічної експлуатації та ремонту літаків і авіадвигунів, а свою теперішню назву отримала 2002 року. У 2000-му тут запрацювала кафедра “Автоматизації та енергоменеджменту”, а у 2001-му — кафедра “Гідрогазових систем”.

Джерело: aki.nau.edu.ua
Кілька груп студентів навчаються повністю англійською мовою. На конкурсних засадах можна взяти участь у Програмі академічної мобільності для студентів-пілотів НАУ, які здобувають спеціальність “Льотна експлуатація повітряних суден”, — вони стажуються в Політехнічному інституті м. Томар (Португалія). Також при університеті працює Авіакосмічний ліцей, куди приймають учнів 8-11 класів. Абсолютна більшість випускників ліцею — майбутні студенти НАУ.
У 2025 році вартість за спеціальністю 134 становить 25,9 тис. і 18 тис. грн для бакалаврату денної та заочної форм навчання відповідно. Навчання за магістерською програмою коштує 28,9 тис. і 20,2 тис. грн відповідно. У цьому та всіх наступних вишах, що готують аерокосмічних інженерів за спеціальністю 134, абітурієнтам доступні й бюджетні місця.
Національний технічний університет України “Київський політехнічний інститут” (КПІ) ім. І. Сікорського
До структури КПІ входить Інститут аерокосмічних технологій (ІАТ), організований у квітні 2019 року, напередодні Дня космонавтики. ІАТ охоплює три кафедри (“Авіа- та ракетобудування”, “Систем керування літальними апаратами” та “Космічної інженерії”), Міжгалузевий навчально-науковий центр “РИТМ” та Навчально-науковий центр космічної техніки і технологій.

Джерело: arb.kpi.ua
Спочатку ІАТ готував фахівців за двома спеціальностями. Перша — вже знайома за попереднім навчальним закладом спеціальність 134, де навчають у межах освітніх програм “Літаки та вертольоти”, “Ракетні та космічні комплекси”, “Інженерія авіаційних і ракетно-космічних систем”. У межах другої спеціальності — 173 “Авіоніка” — доступна освітня програма “Системи керування літальними апаратами та комплексами”. За всіма спеціальностями можна здобути наукові ступені бакалавра, магістра або доктора філософії.
Вартість навчання у 2025 році для спеціальності з кодом 134 становить 33,9 тис. грн (бакалаврська програма) і 39,9 тис. грн (магістратура). Студентам доступна тільки денна форма навчання.
Національний аерокосмічний університет ім. М. Є. Жуковського “Харківський авіаційний інститут”
Факультет ракетно-космічної техніки працює в ХАІ з 1979 року і готує випускників шести спеціальностей, зокрема (134) “Авіаційна та ракетно-космічна техніка”. Тут можна здобути освіту і за суміжними спеціальностями: “Наука про Землю” (103), “Системний аналіз” (124), “Галузеве машинобудування” (133), “Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка” (141), “Геодезія та землеустрій” (193).

Джерело: tour.khai.edu
Навчання у 2025 році для спеціальності з кодом 134 на денній формі коштує 35 тис. і 47 тис. грн, а заочно — 28,5 тис. і 38 тис. грн. Перша сума вказана для бакалаврської, а друга — для магістерської програми.
Дніпровський національний університет (ДНУ) ім. Олеся Гончара
Історія фізико-технічного факультету ДНУ ім. Олеся Гончара, призначеного для підготовки фахівців ракетно-космічної галузі, налічує понад 70 років (його було організовано 1951 року). Однак кафедра космічних інформаційних технологій там з’явилася відносно нещодавно — у 2016-му, за сприяння Корпорації Noosphere Ventures USA, Inc. Вона ж допомогла відремонтувати лекційні та лабораторні приміщення, оснастити їх необхідною обчислювальною технікою та мультимедійними засобами. Нині на кафедрі можна пройти навчання за новою магістерською освітньою програмою спеціальності 134 та отримати спеціалізацію “Інформаційні космічні технології”.

Джерело: dnu.dp.ua
Вартість навчання у 2025 році для спеціальності з кодом 134 становить 18 тис. грн (бакалаврська програма) і 23 тис. грн (магістратура). Студентам доступна тільки денна форма навчання.
Національний університет “Запорізька політехніка”
З 2005 року тут працює кафедра “Технологія авіаційних двигунів”, де навчають за спеціальністю 134 відповідно до двох освітньо-професійних програм: “Авіаційні двигуни та енергетичні установки” і “Технології виробництва авіаційних двигунів та енергетичних установок”. Студентів готують на бакалаврів, магістрів і докторів філософії.

Джерело: zp.edu.ua
Навчання у 2025 році за спеціальністю 134 обійдеться в 19,9 тис. грн і 13,9 тис. грн за бакалаврську програму (стаціонар і заочне відділення відповідно), а також 21 тис. і 14,7 тис. грн за магістерську (денне та заочне відділення).
Інші виші та коледжі
На базі Інституту механічної інженерії та транспорту Національного університету “Львівська політехніка” (НУ ЛП) доступне навчання за освітньою програмою “Безпілотні літальні апарати” спеціальності 134. Цей заочний курс був запущений лише 2024 року й орієнтований насамперед на учасників бойових дій. Підготовка студентів здійснюється за рахунок держбюджету.
З 2019 року в Національному університеті кораблебудування ім. Адмірала Макарова (НУК) можна здобути ступінь бакалавра за спеціальністю 134 зі спеціалізацією “Проєктування і виробництво конструкцій з композиційних матеріалів”.
Харківський національний університет Повітряних Сил ім. І. Кожедуба (ХНУПС) на інженерно-авіаційному факультеті готує студентів за такими спеціалізаціями, як військові літаки, гелікоптери та авіадвигуни, авіаційне устаткування та радіоелектронне устаткування літаків, гелікоптерів і ракет (спеціальності “Авіаційний транспорт” і “Авіоніка”).
Крім вищих навчальних закладів, абітурієнти, які бажають у майбутньому стати космічними інженерами, можуть розпочати навчання в українських коледжах. Авіаційну й ракетну техніку вивчають у Запорізькому авіаційному коледжі ім. Г. О. Івченка, Київському авіаційному професійному коледжі та Професійному коледжі ракетно-космічного машинобудування ДНУ ім. О. Гончара. Однак варто бути готовими до того, що випускникам для старту кар’єри можуть знадобитися спеціальні знання в таких галузях, як проєктування, управління, системи, механіка польоту, аеродинаміка, авіоніка, інженерія на міцність, матеріали та конструкції, стійке проєктування літаків. І, незалежно від наукового ступеня, роботодавці будуть зацікавлені в IT-компетентності та вмінні ефективно працювати в командах, використовувати творчі навички для розв’язування нестандартних завдань, управляти цілими проєктами і проявляти лідерські якості.
Де здобути додаткову освіту у сфері космічної інженерії
В Україні працює Noosphere Engineering School — мережа з 14 науково-технічних лабораторій на базі вищих навчальних закладів України, представлена у восьми містах. Кожна така лабораторія, обладнана і підтримувана НГО “Асоціація Noosphere”, являє собою стартап-платформу для молодих фахівців, які прагнуть стати інженерами і створювати технологічні продукти світового рівня, що об’єднують науку і бізнес.
В межах Noosphere Engineering School уже реалізовано багато цікавих проєктів, авторами і розробниками яких стали талановиті старшокласники та студенти. Вони створили космічний мінісупутник PancakeSat та розробили модель мікросупутника CanSat з корисним навантаженням, написали мобільні застосунки і платформи для покращення комунікацій між населенням, медичними установами та правоохоронними органами, створили проєкт доповненої і віртуальної реальності для Дніпровського планетарію та Музею історії Дніпра.
Також НГО “Асоціація Noosphere” є організатором NASA Space Apps Challenge Dnipro. Це частина глобальної спільноти та найбільшого щорічного хакатону у світі, який з 2021 року проводиться під егідою NASA в різних країнах, включно з Україною. На час хакатону, який триває рівно 48 годин, учасники збираються на реальних або віртуальних локаціях, щоб продемонструвати свої технічні та творчі здібності, спрямовані на розв’язання проблем на Землі й у космосі.

Джерело: noosphereengineering.com
В NASA Space Apps Challenge немає обмежень: свої проєкти можуть представляти учасники різного віку та професій — від школярів і студентів до програмістів, інженерів і науковців. Щорічно в заході залучені кілька десятків тисяч учасників із понад 150 країн світу. Для Дніпра NASA Space Apps Challenge 2024 став восьмим за рахунком, для Києва (локальні хакатони проводяться лише у двох українських містах) — дев’ятим. До Дніпровського хакатону 2024 року долучилося 247 учасників із кількох міст України та трьох інших країн: Польщі, Чехії і Канади. Вони об’єдналися у 58 команд і представили сумарно 48 проєктів. У Київському хакатоні взяли участь 157 осіб, які створили 33 команди та презентували 26 проєктів.
За підсумками жовтневого хакатону 2024 року у фіналі опинилися три українські команди: дві з Києва та одна з Дніпра. Це автори та розробники проєктів NVS-knot (використання даних про спостереження за Землею для ухвалення рішень у сільському господарстві), LazyVarenyky (реалістична візуалізація зоряного неба) і Craft Lab (хроніки дослідження екзопланет). Переможці, яких журі вибиратиме з 40 команд з усього світу, стануть відомі в січні 2025-го. Роком раніше, у 2023-му, українці вже вигравали космічний хакатон — тоді команда Team Storm Prophet випередила 58 учасників з усього світу зі своїм проєктом Space Weather Oracle. Це інструмент на базі штучного інтелекту, призначений для точного прогнозування геомагнітних бур.
Щоб узяти участь у хакатоні у 2025 році, необхідно на офіційному сайті NASA Space Apps Challenge вибрати відповідну локацію і приєднатися до вже наявної команди або ж створити свою, попередньо зібравши учасників.
Де аерокосмічному інженеру застосувати свої навички
Фахівці з освітою в галузі космічної інженерії найчастіше шукають роботу аерокосмічних техніків, авіаконструкторів, співробітників з контролю за дотриманням вимог, космічних інженерів-механіків, авіаційних інженерів. Якщо подивитися на кадрові потреби NASA, тут насамперед зацікавлені в талановитих інженерах, які “перетворюють мрії на реальність”. Вони проєктують, досліджують і обслуговують космічний транспорт та обладнання, що доставляє його за межі орбіти Землі. Типовий інженер NASA — системний інженер III (або Systems Engineer III), для роботи якого потрібно щонайменше від 2 до 6 років досвіду за фахом, залежно від отриманого наукового ступеня. Очікується, що комерціалізація космосу призведе до зростання потреби в кваліфікованих кадрах — у Бюро статистики праці підрахували, що США до 2030 року щорічно потребуватиме 3800 додаткових інженерів-аерокосмістів.
Водночас NASA — не єдина організація, де прагнуть працювати аероінженерами фахівці з усього світу, зокрема з України. За даними дослідження Insider Monkey, на найвищі зарплати (а це в середньому $180 тис. на рік) можна претендувати у Швейцарії, де є такі компанії, як RUAG Space, Pilatus Aircraft і Swiss Space Systems. США — на другому місці в рейтингу, інші місця в п’ятірці посіли Велика Британія, Канада і Бельгія.
Відкритої статистики щодо середніх зарплат аерокосмічних інженерів в Україні немає, однак у себе на батьківщині вони можуть застосувати свої навички в Державному космічному агентстві, ракетному підприємстві КБ “Південне” і ДП “Південмаш” у Дніпрі. Також 2019 року було ухвалено закон №1071, який фактично дозволяє приватним компаніям вести космічну діяльність в Україні. Йдеться про те, щоб вони могли виробляти, проводити випробування і запускати ракети в космос. У розробці законопроєкту брали участь топменеджери компанії Firefly Aerospace.