Велика шістка: дивовижні планетарії України, частина 1

Ми вже розповідали про найбільш захопливі планетарії світу. Але у попередню добірку не увійшли українські планетарії, і недарма, адже ця спадщина насправді заслуговує на окрему увагу. У XX сторіччі на теренах України збудували одразу шість великих планетаріїв, кожен з яких сповнений своєю унікальною історією.

На превеликий жаль, через війну сьогодні працюють тільки чотири планетарії з нашого списку, а ще один (Донецький) взагалі перебуває на окупованій території. Та попри це, всі вони залишаються частиною космічної спадщини України, терпляче очікуючи свого зоряного часу.

Київський планетарій: найстаріший в Україні

Розпочати цю розповідь однозначно варто зі столиці, адже саме тут найстаріший з діючих планетаріїв України — Київський. Планетарій розташували у колишній будівлі костелу Святого Олександра на початку 50-х років минулого сторіччя.

Комуністи запекло воювали з церквами як із головними конкурентами свого впливу. Відтак сотні українських храмів показово зруйнували вщент, і лише деякі з них переобладнали під інші потреби. Костел Святого Олександра, збудований ще 1838 року, спіткала саме така, “гуманна” доля — його широкий та дещо плаский купол ідеально годився під сферичний кіноекран планетарію.

Головним ініціатором створення закладу був учений-астроном — Сергій Костянтинович Всехсвятський, який також входив до членської президії наукового товариства “Знання України”.

Після повної перебудови внутрішніх церковних приміщень та купола костелу з’явилася округла зала на 170 відвідувачів, де на сферичному проєкторі демонструвалося зоряне небо та наукові фільми астрономічного напряму. А 1 січня 1952 року Київський планетарій почав приймати відвідувачів. Лише за перший день роботи туди завітало понад 600 осіб. З роками інтерес до космосу лише посилювався — станом на сьогодні кількість відвідувачів планетарію складає в середньому 150 000 на рік.

Попри відносно невеликий діаметр (14,5 м) сферичного екрана, планетарій приваблював киян, особливо після запуску СРСР першого штучного супутника Землі у 1957 році та подальшого тріумфу Гагаріна, Шоніна, Берегового. Це скидалося на епідемію космічних масштабів, адже на початку 1960-х років космосом захопилися мільйони радянських громадян.

Наприкінці 1980-х років стало очевидно, що стара будівля Київського планетарію більше не відповідає вимогам та зростаючому попиту відвідувачів. Його відносно маленька зала та на той час уже застарілий проєктор німецького виробництва Carl Zeiss потребували заміни.

В 1987 році нову будівлю звели на вулиці Велика Васильківська, 57/3, де планетарій працює донині. Площа оновленого Київського планетарію складає 830 м², що зробило його другим за розміром планетарієм на території сучасної Європи (після берлінського Zeiss-Großplanetarium). 

Київський планетарій отримав і новий проєктор — Zeiss Mark IV, якому на той час не було рівних за чіткістю та насиченістю зображення. Вже у новому тисячолітті на планетарій чекало іще одне оновлення, яким стала цифрова проєкційна система з 12 HD-проєкторів — X12, розроблена українською компанією Front Pictures. Нове обладнання здатне показувати повнокупольні фільми у форматі 360º та роздільній здатності 4К.

Київський планетарій невпинно розвивається. Його програма не обмежується лише показом сферичних наукових фільмів. Ви можете завітати на лекції з астрономії, космічної техніки та інженерії. В планах планетарію також створення низки науково-розважальних лабораторій і проведення майстер-класів від провідних космічних фахівців України. Дізнатися більше про програму Київського планетарію можна на офіційному інтернет-порталі. 

Planetarium Noosphere: астрономічна перлина Дніпра  

Дніпро — серце ракетно-космічної промисловості України. Саме тут розташований головний ракетобудівний комплекс країни — “Південмаш” і КБ “Південне”. Тож відкритий у 1968 році дніпровський планетарій став логічним доповненням науково-космічних об’єктів міста.

На відміну від першої будівлі Київського планетарію, що розмістилася у колишньому костелі, Дніпровський планетарій будувався з нуля. 30 серпня 1968 року він почав приймати відвідувачів.

Купольна зала діаметром 12 м трохи менша за столичну, однак близькість промислової бази гарантує планетарію цікавих лекторів, напряму пов’язаних з космосом. Одним із них, уже за новітньої історії України, був Леонід Каденюк — він відвідав планетарій у 2008-му.

У 1980-х роках у закладі було організовано аматорський астрономічний гурток для юнацтва. Утім, дніпровські широти і телескопи початкового рівня змушували його учасників вирушати споглядати зорі в південні регіони України, здебільшого у Харківську, Одеську та Кримську обсерваторії.

2018 року ГО «Асоціація Ноосфера» організувала повну реконструкцію Дніпровського планетарію, в результаті чого збільшилася площа експозиції, а в зоряній кімнаті здійснили модернізацію проєкційної системи. Через два роки робіт та підготовчих заходів оновлений Planetarium Noosphere знову відкрив свої двері для відвідувачів.

Перезапуск планетарію вдався: сьогодні заклад пропонує відвідувачам понад 30 різноманітних програм. Екскурсії у історичні зали, наукові лекції, зустрічі з впливовими персонами світу. Та, звісно, колекція сферичних фільмів — вітчизняних дитячих і наукових, розважальних та захоплюючих. “Український космос” та “Космічний круїз” дивляться не лишень дніпряни, 2023 року їх демонстрували на фестивалях купольних фільмів у США та Європі.

Детальну інформацію щодо заходів, що проходять у Дніпровському планетарії, можна знайти тут. 

Харківський планетарій

Харків — місце перетину багатьох космічних імен. Зокрема, тут провів своє дитинство академік Вернадський. Саме з Харкова були родом дві легенди українського космосу: Валентин Бондаренко та Володимир Васютін. Обидва космонавти — харків’яни, і обидва марили небом. За збігом усіх цих обставин місто просто-таки обов’язково мало отримати свій власний планетарій. А старт космічної ери в СРСР наблизив його появу.

Цікаво, що так само, як і Київський, Харківський планетарій теж облаштували у покинутому храмі, тільки цього разу іудейському. “Мордвинівська” синагога на вулиці Кравцова, 15, була збудована 1915 року за проєктом архітектора Юлія Цауне. 20 років поспіль тут збиралися на релігійні зустрічі євреї-ашкенази, але під час лавини репресій 1936-1937 років більшовики заборонили збори, перетворивши храм на клуб для робітників.

Харківський планетарій також беззаперечний рекордсмен за кількістю сферичних проєкторів. За період свого існування міняв обладнання три рази: радянський УП-4 наслідували два покоління німецьких Zeiss, малого та середнього форм-факторів.

Після відкриття будівля Харківського планетарію зазнала кількох масштабних перебудов. Першою була чотирирічна реконструкція 1970-х років (1970-1974). Зокрема, оновили купол будівлі, в результаті чого діаметр сферичної кінозали було збільшено з 8 до 15 м. Разом із цим у 1975 році встановлена нова модифікація більш потужного проєктора “Середній Zeiss”.

В новітній історії планетарій став відомий своєю відкритістю світу. Налагодження зв’язків зі Всесвітньою асоціацією планетаріїв і навіть самим NASA сприяло обміну науковим досвідом між співробітниками. У співпраці з Харківським НДІ було засноване Харківське товариство любителів астрономії. Цей клуб проводив астрономічні спостереження як подорожуючи Україною, так і з легендарної Харківської обсерваторії на вулиці Зміївська, 1, та малої аматорської обсерваторії при планетарії. За активного сприяння астрономів-любителів архів фото і відеоматеріалів планетарію невпинно поповнювався.

Останньої масштабної реконструкції Харківський планетарій зазнав у 2011-2012 роках. Відтоді постійна експозиція музею “Космос” поповнилася низкою цікавих експонатів, як-от моделі космічних апаратів і ракет-носіїв, “Луноход-1”, МКС, радянської орбітальної станції “Мир”, американських спейс-шатлів Apollo і Voyager, та частинки метеоритів, знайдених на території України. Реконструйований планетарій також отримав нову версію проєкційного обладнання та екранів, тепер із підтримкою 3D.

Сферична панорама старої експозиції музею при планетарії.
Джерело: Google Maps

До війни Харківський планетарій пропонував відвідувачам декілька зал та експозицій (як художнього, так і науково-популярного напряму), віртуальний телескоп, відвідування наукових лекцій від співробітників планетарію, музей “Харків космічний”, групи для розвитку та дитячі астрономічні гуртки. 

Прекрасне місце, сповнене космічним духом, яке могло би стати справжнім натхненням для тисяч харківських дітлахів, наразі тимчасово закрите через обстріли рашистів та постійну небезпеку для відвідувачів і персоналу. Утім, співробітники продовжують свою просвітницьку активність у соціальних медіа.