Космічна команда Європи: про що свідчить зближення ESA з Європарламентом

Взаємодія між Європейським космічним агентством (ESA) та Європейським парламентом виявляється ключовим аспектом для формування єдиної європейської космічної політики. І хоча ESA є незалежною міжнародною організацією, вона мусить дуже щільно комунікувати з європейськими парламентарями, адже усі її держави-члени також є членами Європейського Союзу. До того ж левова частка фінансування космічних програм ESA походить саме з бюджету Євросоюзу, тож у цьому сенсі інтенсивна співпраця між двома управліннями набуває подвійної ваги.

Інша необхідність посилення такої співпраці продиктована самим часом. З поступовим віддаленням американського космосу від Європи все частіше можна помітити зміцнення зв’язки ESA — Європарламент, яка сьогодні продукує нові космічні законопроєкти та стоїть у витоків зародження нових технологічних підходів у космічній діяльності. Тож розглянемо основні причини й бенефіції від цього зближення більш детально.

Єдиний закон для посилення космічного сектора

Високий рівень фрагментації європейських законів, які регулюють діяльність космічного сектора, доволі довго гальмував розвиток європейського космосу. Наразі 13 держав-членів ESA, що беруть найактивнішу участь у космічній діяльності, мають різні законодавчо-нормативні бази. Через це критично зростають кінцеві витрати як для виробничих підприємств, так і для приватних аерокосмічних компаній, залучених до реалізації європейських космічних ініціатив.

Спроба переосмислити наявні правила гри відбулася 25 червня, коли Європейська комісія запропонувала закріпити на законодавчому рівні нові амбітні заходи, спрямовані на те, щоб зробити космічний сектор Європи безпечнішим, конкурентоспроможним, екологічно стійким, а головне — уніфікованим. Так був висунутий на розгляд Закон ЄС про космос (EU Space Act), спрямований на заснування єдиного ринку космічних послуг, який має суттєво покращити бізнес-клімат всередині ЄС, особливо для нових космічних стартапів, малих і середніх підприємств галузі.

Новий закон про космос спиратиметься на три ключових положення:

1. Безпека — нові безпекові нормативи мають гарантувати вільний доступ Європи до космосу через додатковий контроль за станом викидів вуглеводнів, утворенням космічного сміття та усуненням уже наявних фрагментів на навколоземній орбіті. Це може означати впровадження нових правил для космічних апаратів, які мають вивести на орбіту в майбутньому. Їхнє проєктування відтепер охоплюватиме додаткові технологічні нововведення, спрямовані на безпечну утилізацію після завершення терміну служби, зокрема йдеться про впровадження електричних супутникових двигунів для зведення з орбіти. Нові норми можуть надати додатковий поштовх космічним стартапам, які займаються автоматичним усуненням сміття з орбіти, а також компаніям, що спеціалізуються на відстеженні об’єктів на орбіті (як активних, так і вже спрацьованих). 
2. Стійкість — нові єдині вимоги до стандартів кібербезпеки покликані захистити європейські супутники від зламу та сторонніх хакерських атак, що мають на меті дестабілізацію космічного сектора. Кібератаки завдають шкоди на €1 млрд щороку. За задумом законодавців, додаткові нормативи з кібербезпеки суттєво підсилять позиції телекомунікаційних гігантів Європи, дозволяючи їм розгортати нові супутникові мегасузір’я, без страху їх втратити. 
3. Розвиток — напевне, головний наріжний камінь нового законопроєкту, спрямований на облаштування єдиного економічного простору в межах ЄС. Уже зараз помітно, що цей простір не означатиме повної свободи для своїх гравців. В межах різноманітних інститутів всередині ЄС сталий розвиток завжди крокує пліч-о-пліч з відповідальністю. Найімовірніше, такий підхід буде застосований і для космічного сектора: компаніям треба буде навчитися отримувати вигоду від операцій з усунення орбітального сміття, автоматичного обслуговування на орбіті й нових роботизованих технологій. Тенденції останніх років підказують, що це посильне завдання, до того ж його розв’язання може призвести до появи щільного конкурентного середовища всередині Європи.

Варто зауважити, що нові правила слід застосувати не тільки для внутрішніх європейських операторів, але й для іноземних компаній, що надають свої послуги в ЄС. Уже зараз європарламентарі виказують помірний оптимізм, зазначаючи, що нова нормативно-правова база буде не тільки вимагати від її учасників певного комплексу заходів, але й підтримувати їх, фінансово покриваючи деякі витрати на виробництво та дослідження. 

Як бачимо, запропонований закон про космос демонструє, що ESA та європейські парламентарі мають спільні цілі щодо зміцнення європейської автономії, стійкості та конкурентоспроможності у космічному секторі. 

Нове бачення космічної економіки

Крім запропонованого закону про космос, 25 червня Європейська комісія оприлюднила й нове Бачення європейської космічної економіки. Ініціатива окреслює стратегію дій, спрямованих на те, щоб вивести ЄС у космічні лідери до 2050 року. Зовсім скоро ми побачимо перші паростки нового підходу у стратегічному плануванні європейських космічних операцій та запуск нових інфраструктурних проєктів. Найімовірніше, це об’єднання європейських зусиль відбудеться навколо основних проблем, які сьогодні є в глобальній космічній діяльності. 

Нові виклики насправді об’єднують: йдеться про безпеку космічних операцій, управління космічним рухом, стійкість до кібернетичних загроз у космосі, зменшення космічного сміття й викидів СО2. Для вирішення цих проблем ESA й інші космічні організації Європи вже сьогодні залучають власний ресурс із супутників моніторингу та зв’язку: 

• Підключена та автоматизована мобільність. Нові технологічні рішення спрямовані на покращення точності супутникового сузір’я для геопросторової орієнтації Galileo. Новий підхід буде особливо корисним для організації руху безпілотних автомобілів і розробки нових інтелектуальних дорожніх систем.
• Стратегія морської безпеки ЄС. Підтримується ресурсом нового супутникового сузір’я IRIS², яке забезпечує надійний і безперебійний зв’язок для європейського судноплавства у всьому світі. 
• Єдина політика рибальства. Відстеження тіньового флоту та незаконного рибальства за допомогою супутника Copernicus Sentinel 1.
• Арктична політика ЄС. Спрямована на створення вільної навігаційної зони та безперебійного супутникового зв’язку завдяки Galileo й IRIS².
• Постійне структуроване співробітництво / Спільна політика безпеки й оборони (PESCO/CSDP). Це механізм, який дозволяє країнам-членам ЄС, що бажають поглибити свою співпрацю у сфері оборони, робити це на постійній основі. Активно використовує супутники угруповання Galileo для безперебійної навігації та IRIS² для стійкого зв’язку в складних умовах.
• Директива про відновлювану енергетику. Моніторингові супутники Copernicus залучені до обґрунтованого вибору місця розташування вітрових турбін і сонячних панелей.
• Єдине європейське небо. До 2030 року EGNOS має допомогти скоротити до 45 000 тонн викидів вуглекислого газу на рік завдяки своїй здатності обирати більш паливоефективні та тихіші маршрути для літаків цивільної авіації. 

Нове бачення космічної економіки Європи сягає далеко за межі Землі. Аби створити єдину космічну екосистему, ЄС розглядає не тільки модернізацію промислово-технічної бази на нашій планеті, але й уперше в історії додає у цю компоненту операції з обслуговування на орбіті та за її межами. Сюди можна віднести концепцію використання ресурсів на місці (ISRU) та видобуток ресурсів на інших супутниках і планетах Сонячної системи. Відтепер європейські законодавці можуть розпочати роботу щодо зведення цих питань у єдину нормативну базу.

Уже сьогодні ESA закликає приватних аерокосмічних підприємців до участі в низці організованих ним досліджень, спрямованих на демонстрацію та розвиток ISRU, операцій з обслуговування на орбіті (ISOS) тощо, адже саме з етапу тестування починається шлях до втілення нових технологій у реальність. Крім цього, подібні підготовчі заходи дозволять створити нові бізнес-моделі, які в подальшому мають лягти в основу єдиної європейської екосистеми космічного бізнесу. 

Дорожня карта космічного бачення, оприлюднена 25 червня, окреслює перелік із 40 дій, які мають допомогти в посиленні лідерства ЄС у космічній сфері. Ось кілька ключових положень:

• Створення Космічної групи Європи. Форум єдиного стратегічного планування, в який увійдуть провідні космічні агенції та організації Європи, зокрема ESA, EUSPA (Агентство ЄС з космічної програми), а також низка потужних приватних гравців у сфері. Головною метою Космічної групи Європи має стати визначення потенційно привабливих напрямків розвитку космічного сектора. Очікується, що нова форум-група підштовхуватиме європейську бюрократію до правильних законодавчих рішень, спрямованих на прискорення розвитку, а не на його гальмування.
• Інвестиційна підтримка. Пропонується запустити кілька паралельних програм для сприяння діяльності космічних стартапів та фінансування нових технологічних рішень. Зокрема, йдеться про програми боргового фінансування і надання посівних інвестицій, а також платформу закупівлі для країн за межами Євросоюзу.
• Моніторингові заходи. Задля створення надійного та сприятливого інвестиційного клімату передбачається низка досліджень конкурентоспроможності нових європейських проєктів із залученням моніторингових груп. Ці групи працюватимуть у межах оприлюдненого у січні 2025 року Компасу конкурентоспроможності — плану дій, що має на меті зробити європейську економіку рівною іншим потужним економікам світу. Нова моніторингова методологія спочатку має визначити долю ЄС на глобальному космічному ринку, капіталізація якого 2035 року, за прогнозами, становитиме €1,6 трлн. Після усіх досліджень щодо конкурентоспроможності моніторингові групи запропонують низку заходів для її підсилення серед інших європейських інституцій.

Нове бачення космічного розвитку Європи майже повністю відкидає стару парадигму підтримки великих державних космічних програм, що потребують багатомільярдних бюджетних вливань. Для того щоб повернутися на Місяць, зовсім не обов’язково створювати з нуля нові космічні програми на рівні національних космічних агенцій — достатньо стимулювати та підтримати приватних гравців. Адже багато з них уже мають готові технологічні рішення, проте їм бракує необхідних інвестицій та законодавчої підтримки. Активно залучаючи в космічну діяльність приватний сектор, ЄС вдасться знизити фінансове навантаження. За останні роки турбулентності та невизначеності в глобальній політиці такий підхід дійсно вагомий, оскільки ЄС мусить вельми пильно слідкувати за розподіленням своїх внутрішніх ресурсів. 

Гра в одній команді

Ще одна цікава пропозиція, що обговорювалася в контексті оприлюднення нового закону про космос (побіжно згадувана у різних форматах раніше), полягає у створенні умовної Космічної команди Європи — механізму для діалогу й координації європейських країн у питаннях розвитку космічного сектора ЄС. Вірогідно, Космічну команду Європи організують у вигляді інклюзивного форуму. Оскільки сьогодні в Євросоюзі всі 27 країн-членів так чи інакше заклопотані розвитком власних космічних проєктів, наявність подібного майданчика справді набуває сенсу. Він може забезпечити певний рівень консолідації зусиль, водночас зменшуючи розбіжності учасників у деяких ключових питаннях.

Європейська комісія стала ключовим ініціатором створення Космічної команди Європи, втім, важливо розуміти, що досі механізм так і не почав працювати. Наразі триває розробка його провідних функцій, проте вже можна побачити, що вони зосередяться довкола питань прозорого обміну інформацією між усіма країнами ЄС, на сприянні скоординованому підходу в досягненні стратегічних цілей розвитку космічного сектора та на дискусії щодо визначення основних пріоритетів і напрямку розвитку космічного сектора.

Серед інших функцій, які надаватиме участь країн у Космічній команді Європи, можуть бути: координація розподілу інвестицій на національному й інституціональному рівнях, розробка єдиних технологічних стандартів і нормативів, консолідоване впровадження нових практик і підходів, а також спільна праця над новими інфраструктурними проєктами, космічними місіями та програмами.

Очікується, що основними гравцями Космічної команди Європи стануть провідні науково-дослідні інститути ЄС, інкубаторські хаби ESA, що вирощують нові космічні стартапи, авторитетні космічні організації Європи, а також приватний сектор. Задля певного рівня зворотного зв’язку до форуму можуть приєднатися новостворені фокус-групи з кінцевих користувачів космічних даних і послуг, адже клієнти іноді краще розуміють, який саме функціонал вони прагнуть отримати від інновацій, що розробляються. 

Єдність починається зі спільної справи

У контексті побудови єдиної космічної екосистеми Європи цей вислів набуває нових сенсів. Низка спільних загальноєвропейських космічних проєктів минулого відчутно зміцнила горизонтальні зв’язки між країнами ЄС. 2011 року орбіти дісталася перша операційна пара супутників європейського геопросторового навігаційного сузір’я Galileo — аналога американської системи GPS, про який ми вже згадували вище. У 2016 році кількість супутників Galileo на орбіті стала достатньою для того, щоб почати надавати користувачам свої послуги. А сьогодні всі 27 країн-членів ЄС мають доступ до супутникового сервісу геопросторової обізнаності.

Galileo — гарний приклад розподілення обов’язків між європейськими країнами. Два наземних центри управління супутниками сузір’я розташовані в Італії та Німеччині, а низка французьких, німецьких і бельгійських підрядників через промислові контракти залучені в розробку технологічних компонентів системи й наземної інфраструктури для її обслуговування. Головний Центр обслуговування європейської глобальної навігаційної супутникової системи (GSC) розміщений у іспанському місті Торрехон-де-Ардос.І це не єдиний приклад. Проєкти на кшталт програми спостереження за Землею Copernicus також є знаковими прикладами співпраці Європейської комісії, держав-членів ESA, EUSPA, організації з експлуатації метеорологічних супутників (EUMETSAT) і низки інших учасників. За період 2023-2024 років активного розвитку зазнала європейська програма урядового супутникового зв’язку — GOVSATCOM. Наразі вона є частиною амбітної європейської ініціативи 2021-2027, яка має на меті об’єднання парків державних і приватних супутників задля організації надійного й захищеного каналу урядового зв’язку в межах усіх країн ЄС. Прогнозується, що за кілька наступних років GOVSATCOM набуде повністю оперативного статусу.

Роки завзятої співпраці над спільними космічними проєктами доповнюються й амбітними майбутніми планами. Європа не полишає намір здобути власні суверенні можливості з космічного запуску. Так, хоча й із запізненням, але все ж таки була введена в експлуатацію ракета Ariane 6. І поки молодий носій тільки набирає обертів, уже почалася розробка його наступника. Ця діяльність триває в межах програми ESA Future Launchers Preparatory Programme (FLPP), а також європейської дослідницької програми Horizon Europe. Вірогідно, ключова увага зосередиться на спроможності багаторазового використання, впровадженні нових типів рушіїв і більш економного ракетного палива, яке можна створити поза Землею (в межах розглянутої вище концепції ISRU). ESA та країни-учасниці також досліджують технологію 3D-друку у космосі, цифрову трансформацію та активне користування космічними даними для підтримки ключових для європейської економіки галузей: від енергетики та фінансів до сільського господарства й транспорту.

Співпраця в космічній сфері поширюється й на європейський безпековий сектор, а також охоплює космічні місії з посилення планетарної безпеки. У жовтні 2024 року до бінарної системи астероїдів Дідім/Діморф вирушила космічна місія ESA Hera. Наступник американської місії NASA DART, космічний апарат Hera має детально дослідити наслідки зіткнення DART з астероїдом Діморф, яке відбулося 27 вересня 2022 року.

Інші безпекові ініціативи європарламентарів та ESA охоплюють роботу над програмою Zero Debris Technologies, що полягає у винайденні нових технологій для відстеження, превентивного зменшення й автоматичного видалення космічного сміття з орбіти. Серед проєктів, над якими працюють, програми з моніторингу космічної погоди та сонячної активності (такі як місія ESA Vigil, запуск якої намічено на 2031 рік).

Окремої уваги та потенційно важливого значення для проєктів і законодавчих ініціатив майбутнього набуває й робота в межах Європейської студентської асамблеї. І хоча вона не є безпосередньо космічною програмою ESA, деякі її учасники прямо задіяні у розвитку космічного сектора, і йдеться не тільки про технологічні кадри. Оскільки Студентська асамблея Європи запрошує на свої форуми й консультації студентів з усього ЄС, разом вони долучаються до обговорення критичних для Євросоюзу тем і розробляють низку політичних рекомендацій, які отримують шанси в подальшому бути представленими безпосередньо в Європейському парламенті. Подібна система дозволяє майбутнім поколінням впливати на європейську політику, зокрема й у сфері космосу.

Як бачимо, нинішній склад Європейського парламенту дуже добре усвідомлює весь потенціал, що криється у посиленні співпраці з ESA та іншими космічними організаціями ЄС. Сьогодні це розуміння нарешті набирає законодавчої сили, яку можна побачити у нових законопроєктах та стратегіях розвитку, запропонованих Європейською комісією. Відтак, головна стратегічна мета цієї роботи — забезпечення повної автономії і майбутнього домінування у космічному секторі — наразі вже не видається такою нездійсненною.