У XXI ст. в індустрії космічних послуг розпочалося значне піднесення. Вихід на космічний ринок приватних комерційних компаній відкрив широкий спектр нових можливостей для відпочинку, бізнесу та навіть охорони навколишнього середовища.
На сьогодні індустрія космічних послуг є одним із найбільш розгалужених напрямів нової космічної економіки. Суборбітальний туризм, ринок стримінгових сервісів та високошвидкісної передачі даних, супутниковий моніторинг і розвідування нових родовищ природних ресурсів — усе це результат діяльності компаній, що надають комерційні послуги у космосі.
Ми підготували матеріал про космічні сервіси, що найбільш розвиваються, про компанії, які надають подібні послуги, а також про найближчі фінансові перспективи ринку космічних послуг.
Супутникові послуги та їхнє призначення
Супутник як послуга (Satellite-as-a-Service, SaaS) — це напрямок ринку космічних послуг, що надає своїм клієнтам доступ до технологій обміну супутниковими даними, який здійснюється переважно за підпискою. Клієнтами ринку супутникових сервісів є телекомунікаційні компанії та оператори DTH (Direct-to-home), що надають стримінгові послуги.
Основною перевагою SaaS є відсутність необхідності для клієнта вкладати гроші в недешевий процес створення та запуску супутників — вони вже виведені на орбіту, а замовник лише орендує їхні виробничі потужності.
Ринок супутникових послуг можна розділити на п’ять основних типів:
- Споживчі послуги — супутникове теле- і радіомовлення, а також широкосмуговий зв’язок.
- Фіксовані супутникові сервіси (Fixed Satellite Services, FSS) — компанії, що надають доступ до послуг з експлуатації наземного обладнання для приймання та передачі даних.
- Мобільний супутниковий зв’язок — сервіс, який забезпечує належний рівень покриття мережі операторам стільникового зв’язку.
- Дистанційне зондування та моніторинг Землі — основна сфера діяльності: прогнозування стихійних лих, метеоспостереження та розвідка родовищ природних ресурсів.
- Послуги з управління космічними польотами — “космічні диспетчерські”, у яких насамперед зацікавлені компанії, що займаються космічними та суборбітальними перевезеннями, але не мають у своєму арсеналі необхідного обладнання для запуску та обслуговування космічних апаратів.
Споживчим сервісам і мобільному зв’язку ми краще присвятимо окремий матеріал, а поки що зосередимо увагу на трьох інших напрямках ринку космічних послуг.
Наземні термінали для керування супутниками
Інформація, отримана з супутників, обробляється у наземних терміналах моніторингу та управління даними (Ground Stations). Наземні станції здатні програмувати супутник, задаючи йому необхідний перелік параметрів та команд. Після збору даних супутник відправляє їх на приймальну антену наземної станції, після чого оператори починають обробку інформації. За таким принципом, наприклад, працюють наземні станції від Amazon Web Services (AWS).
Наявність достатньої кількості терміналів з обробки супутникових даних напряму впливає на обсяги приймання інформації та швидкість її обробки. Саме тому Amazon останнім часом лише нарощує будівництво наземних станцій. Нещодавно було запущено дві нових станції, розташовані в Огайо та Орегоні. Найвідомішими клієнтами AWS є Capella Space, Digital Globe, D-Orbit та Thales Alenia Space.
Найближчим конкурентом Amazon на ринку створення наземного обладнання для прийому супутникового сигналу є американська компанія Kymeta зі штаб-квартирою у штаті Вашингтоні. Kymeta зробила ставку на мобільність та легкість своїх терміналів, підсумком чого стала поява компактних електронно керованих антен (Electronically Steered Antenna, ESA) — U8. Портативні термінали U8 здатні приймати дані на всьому Ku-діапазоні частот (12-18 ГГц), а у майбутньому зможуть працювати з частотами супутників, що перебувають на LEO (низькій навколоземній орбіті). Компанія зуміла більш ніж удвічі підвищити коефіцієнт посилення антени порівняно з минулими моделями, внаслідок чого було досягнуто гранично низького рівня перешкод під час сканування. Приймальна антена станції U8 від Kymeta не потребує прямого наведення на супутник для прийому сигналу, а також має у своїй лінійці більш компактну та транспортабельну версію терміналів — U8 Go.
Вражає й фінансовий підхід Kymeta у просуванні сфери своїх послуг. Компанія надає доступ до всього необхідного наземного обладнання підписки Kymeta Connect. Використання цієї стратегії щорічно поповнює її актив досить великим пулом клієнтів, які потребують послуг наземних станцій з обробки даних, однак не готові купувати наземне обладнання.
Супутниковий моніторинг: від розвідки природних ресурсів до локалізації катаклізмів
Ще однією сферою діяльності SaaS-компаній є надання послуг із супутникового моніторингу — системи регулярних спостережень з орбіти за поверхнею Землі. Супутниковий моніторинг націлений на збирання та зіставлення даних про стан земної поверхні для подальшого аналізу та прогнозування змін клімату, рівня шкідливих викидів у атмосферу та розвідки корисних копалин.
Одним із найбільш амбітних підходів у цьому плані є аналізування земної поверхні за супутниковими ГІС-картами (Географічні інформаційні системи, GIS). Аналіз ландшафту за ГІС-картами відкриває широкий спектр можливостей у таких сферах діяльності, як сільське та лісове господарство.
Висока роздільна здатність супутникових знімків (30 см на один піксель) дозволяє відслідковувати динаміку змін екосистем, а також прогнозувати рівень небезпеки природних катаклізмів для забезпечення своєчасного реагування у разі виникнення надзвичайних ситуацій. Супутниковий моніторинг дає змогу також проводити геологічний аналіз ґрунту щодо пошуку нових родовищ корисних копалин. Наразі послуги ГІС-картографування надають такі компанії, як EOS Data Analytics та Satellite Imaging Corporation.
Ще одна ніша для компаній, що спеціалізуються на послугах супутникового моніторингу — природоохоронна діяльність. Спектральні камери подібних супутників спостереження заточені на сканування та пошук викиду вуглекислих газів та метану у промислових районах Землі.
Пальма першості у цій галузі справедливо дістається монреальській компанії GHGSat, яка використовує технології спектроскопічного зондування для пошуку витоків нафти та метану.
GHGSat працює з супутниками власного виробництва, що має позитивний вплив на ціноутворення послуг із зондування поверхні. Датчики від компанії ABB, якими оснащуються нові супутники GHGSat, здатні виявляти щонайменші витоки, а у 2020 році індекс ризику витоку нафти та метану від GHGSat був включений до терміналів Bloomberg.
Суборбітальний туризм та транспорт
Трохи відсторонимося від супутникових сервісів та зосередимо увагу на сегменті ринку суборбітального туризму, який активно розвивається останніми роками. Польоти на орбіту поки що є вкрай дорогим задоволенням і нині розцінюються швидше як атракціон, аніж як практичний спосіб пересування. Проте компанії роблять усе можливе, щоб невдовзі подібні перельоти стали доступнішими для пересічного жителя Землі.
2021-й став знаменним для сфери комерційного космічного туризму і запам’ятався цілою низкою успішних суборбітальних місій:
- 22 травня Virgin Galactic здійснила свій перший космічний політ на кораблі класу SpaceShipTwo — VSS Unity. Корабель пілотував Девід Макей, а другим пілотом був Фредерік Стуркоу. Екіпаж досяг висотної позначки у 89,24 км, утім, так і не перейшов умовну лінію Кармана (понад 100 км над рівнем моря), яка вважається міжнародно визнаним кордоном початку космосу.
- 11 липня Virgin Galactic знову здійснила запуск свого космічного корабля VSS Unity, але тепер уже з екіпажем на борту: двоє пілотів та четверо бортових спеціалістів, серед яких був і глава Virgin Galactic — мільярдер Річард Бренсон.
Основною метою місії стала демонстрація комфорту комерційних перельотів: пасажирська кабіна SpaceShipTwo була обладнана зручними сидіннями та надавала усе необхідне для ведення науково-дослідної діяльності.
- 20 липня компанія Blue Origin успішно запустила свій пасажирський космічний корабель New Shepard у межах місії NS-16. Результатом цього стало виведення на орбіту чотирьох членів екіпажу, серед яких були очільник Blue Origin Джефф Безос, його брат Марк, учасниця місії Mercury 13 Мері Уоллес Фанк та студент із Нідерландів Олівер Дем’єн. Космічний апарат зміг перетнути лінію Кармана, а пікове значення висоти польоту становило 107 км над рівнем моря.
- 15 вересня свої амбіції у сфері космічного туризму довела і SpaceX Ілона Маска. Її місія, яка отримала назву Inspiration 4, стала першим цілком цивільним польотом людей на орбіту. Четверо непрофесійних астронавтів провели три дні на орбіті в космічному кораблі Crew Dragon Resilience. Запуск корабля здійснювався за допомогою багаторазової ракети-носія Falcon 9. Головними цілями місії були вивчення функціонування людського тіла в умовах невагомості та залучення інвестицій у розмірі $200 млн для Дитячого дослідницького госпіталю святого Джуда.
- 5 жовтня на борту пілотованого космічного корабля “Союз” на МКС вирушив екіпаж із трьох людей. Місія, яку назвали МС-19, призначалася для знімання першого в історії Землі повнометражного художнього фільму “Виклик”, повністю знятого за умов невагомості. Пілотом корабля був досвідчений російський космонавт Антон Шкаплеров. А ось два інших члени екіпажу — актриса Юлія Пересильд та режисер Клим Шипенко — не були професійними космонавтами. Екіпаж знімав на МКС протягом 12 днів, а потім вдало повернувся на Землю.
- 13 жовтня, в межах місії NS-18 від Blue Origin, на орбіті побував Вільям Шетнер, відомий глядачам за роллю капітана Кірка із серіалу “Стар Трек”. Вільям став найстаршою людиною, яка колись подорожувала на орбіту (на момент запуску йому виповнилося 90 років).
Передбачається, що в майбутньому суборбітальні польоти витиснуть авіаперельоти дальньої дії. Для цього SpaceX планує використовувати надважку ракету Starship, яка буде здатна розмістити на своєму борту до 100 пасажирів. Компанія заявляє, що переліт із Нью-Йорка до Шанхая на Starship скоротиться за часом у 23 рази і триватиме лише 39 хвилин — замість 15 годин на літаку.
Варто зауважити, що суборбітальні польоти на сьогодні є єдиною галуззю на ринку суборбітального туризму. Надалі цей ринок, безумовно, охоплюватиме також і планетарний туризм (у довгостроковій перспективі — Місяць і Марс), з можливою висадкою потенційних туристів на поверхню супутників і планет.
Прогнози ринку космічних послуг
За даними недавнього дослідження Allied Market Research, прогнозується, що до 2026 року оборот ринку супутникових сервісів досягне $144,5 млрд — за умови, що буде збережено його нинішній середньорічний приріст (CAGR) у 2,2%.
Найбільш перспективним напрямком ринку космічних послуг прогнозовано залишаться користувальницькі сервіси. А ось надання послуг з управління космічними польотами, найімовірніше, не зрушить зі своїх сьогоднішніх позицій. На це є причини: більшість великих гравців вважають за краще самостійно розробляти і запускати свої космічні кораблі та супутники.
Якщо говорити про кінцевих користувачів, яким надаються послуги супутникових сервісів, можна побачити прогнозований приріст в індустрії медіа та розваг, оборонної промисловості та сфері роздрібної торгівлі.
2020 року ринок фіксованих супутникових сервісів (FSS) був оцінений у $22,46 млрд, а до 2026-го його капіталізація може становити вже $27,15 млрд (при збереженні темпів середньорічного приросту в 5,48%). На зростання даного сегмента ринку передусім впливає підвищення рівня впровадження технологій 5G.Найбільш вражаючі темпи зростання демонструє ринок суборбітальних польотів. За даними жовтневого звіту від Emergen Research, у 2020-му середньорічний приріст інвестицій у цю сферу становив 16,5%, а сам ринок оцінювався у $423,7 млн. Якщо темпи зростання будуть збережені, то до 2028 року ця область може зрости до $1,45 млрд. Найбільш активними гравцями на ринку залишаються: Blue Origin, Orbspace, PD AeroSpace, LTD, SpaceX, Space Perspective та Virgin Galactic.
Стримує розвиток цього ринку слабкий громадський інтерес до суборбітальних перельотів, який знижується через їхню дорожнечу.
Без сумніву, головним фактором, що зараз впливає на збільшення ринку космічних сервісів, є підвищений попит на послуги моніторингу Землі та георозвідки корисних копалин з боку промислових компаній та природоохоронних організацій. Разом із цим основним двигуном ринку, як і раніше, залишається сегмент медіа та розваг, який забезпечує стабільний попит на космічні послуги з боку постачальників супутникового теле- та радіомовлення, а також операторів стільникового зв’язку.
