Новини
Минулого разу ми розповідали про кілька неймовірних аерокосмічних музеїв України. Тепер продовжимо розповідь, адже космічна спадщина нашої країни значно більша за цю славетну четвірку. Ми знову полинемо у невідомі широкому загалу місця, які хоча б раз має відвідати кожен поціновувач космосу.
Європейське космічне агентство (ESA) анонсувало низку місій, які прагне втілити у життя. У нових планах очевидний акцент на посилення співпраці з NASA, нової версія ракети, демонстрація 3D-друку в космосі. Про плани космічної Європи на найближчий рік читайте у нашому огляді майбутніх місій ESA.
Роки незалежності стали мандрівкою зовсім іншого роду. Україна вперше опинилася сам на сам з глобальним космічним світом. Це були роки визначних налагоджень відносин, результатом чого стала низка захопливих інфраструктурних проєктів, та одна велика космічна подорож.
Міністерство оборони США (DoD) оприлюднило “Стратегію комерційної космічної інтеграції”, в якій погоджено розширення інтеграції з комерційними компаніями. Ми спробували розібратись, які ніші цікавлять американських військових найбільше, та які гарантії безпеки DoD пропонує комерційному сектору.
Ксенон, криптон і аргон — відомі благородні гази, які вирізняються своєю низькою реактивністю з іншими хімічними речовинами. Вони використовуються в різних галузях, зокремаі в космічних технологіях. Який із благородних газів є оптимальним паливом? Давайте дізнаємося, подивившись на їхні властивості.
Саме українські вчені, конструктори, космонавти та ракетобудівні підприємства неабияк сприяли успіху всієї ракетно-космічної програми СРСР. Багато інформації щодо цих славетних імен, разом зі зразками космічної техніки можна знайти в аерокосмічних музеях, розташованих у різних куточках України.
Щонайменше троє українців зіграли вирішальну роль у проєктуванні (Володимир Челомей та Сергій Корольов) та експлуатації (Георгій Добровольський) першої у світі орбітальної станції — “Салют-1”. Ця стаття — продовження розповіді про видатних українців, які назавжди увійшли до історії освоєння космосу.
У першій частині цього матеріалу ми розповіли історію появи трьох великих планетаріїв на території України: Дніпровського, Харківського та Київського. Тепер продовжуємо знайомити вас з астрономічними перлинами України: Вінницьким, Донецьким та Херсонським планетаріями.
У XX сторіччі на теренах України збудували шість великих планетаріїв, кожен з яких сповнений своєю унікальною історією. Через війну працюють тільки чотири планетарії, а ще один (Донецький) взагалі перебуває на окупованій території. Та попри це, всі вони залишаються частиною космічної спадщини України.