Краудфандинг — один з можливих інструментів для втілення ідей. За його допомогою можна реалізувати нові бізнес-ідеї, зробити щось корисне для свого міста або створити інноваційний та унікальний продукт.
Підприємець Ігор Ільвутченко з Маріуполя вирішив організувати безкоштовні курси з Adobe Photoshop, Illustrator, 3D-max для вихованців дитячих будинків, переселенців та інвалідів. Його мотивація полягала у тому, щоб слухачі курсів здобули професію.
На втілення ідеї знадобилося фінансування. Допоміг краудфандинг. Користувачі платформи “Спільнокошт” пожертвували понад 120 000 грн. Цієї суми вистачило, щоб придбати все необхідне обладнання та розпочати заняття.
Редакція Max Polyakov Space докладно розповідає про краудфандинг, його види та як збільшити шанси на перемогу.
Що таке краудфандинг
Малий та середній бізнес відіграє провідну роль для світової економіки. За підрахунками Світового банку, саме до цього класу належать близько 90% компаній у світі. Там залучено понад 50% працездатного населення. Ці компанії генерують майже 40% внутрішнього валового продукту на душу населення у країнах, що розвиваються.
Водночас малий та середній бізнес, незважаючи на провідну роль для економіки, регулярно стикається з проблемами фінансування. Один із способів вирішення — краудфандинг.
Краудфандинг — це добровільні пожертвування людей з метою підтримати зусилля інших людей або організацій.
Серед перших успішних прикладів краудфандингу можна назвати будівництво Статуї Свободи. 1885 року урядові США не вистачало грошей, аби завершити зведення статуї. Тоді місцеві видання розповіли про проблему та запропонували читачам пожертвувати невеликі суми. Кампанія була успішною: 160 000 людей переказали гроші, щоб будівництво Статуї Свободи нарешті закінчили.
Набагато популярнішим краудфандинг став, коли з’явився інтернет. Шанувальники британського рок-гурту Marillion 1997 року розмістили оголошення в інтернеті з проханням пожертвувати невелику суму на організацію гастролей групи в США. Ця кампанія зібрала $60 000.
Того ж року незалежний сценарист та режисер Марк Тапіо Кінес пішов ще далі. Він створив сайт — прототип краудфандингової платформи, щоб збирати кошти для реалізації своїх проєктів. Користувачі інтернету за два роки надіслали $125 000. Ця сума допомогла завершити кінороботу Foreign Correspondents.
Трохи згодом з’явилися краудфандингові платформи. Це сайти, схожі на торгові майданчики. Але якщо на торговому майданчику підприємці публікують оголошення про продаж товарів чи послуг, то на краудфандингу продаються ідеї, які користувачі можуть підтримати. Ці користувачі називаються бекерами, а пожертвування — донатами (donation — пожертвування. — Ред.).
Загалом у світі близько 100 таких платформ у 40 країнах світу, а найбільше їх у США, Великій Британії та Франції.
Яким буває краудфандинг
Краудфандингові платформи, так само, як і маркетплейси, істотно відрізняються за тематикою та способами збору коштів.
Якщо на всесвітньо відомому майданчику Kickstarter публікуються творчі, наукові та інноваційні підприємницькі проєкти, то на українському RazomGo — переважно соціально значущі.
Краудфандингові майданчики відрізняються не лише за тематикою, а й умовами для бекерів. Нижче розглянемо основні відмінності.
1. Безповоротна інвестиція
У цьому випадку бекер, подібно до FFF-інвестора, перераховує невелику суму, щоб підтримати ідею. Частка у бізнесі або винагорода не передбачені.
Яскравим прикладом є громадський ресторан Urban Space 100 в Івано-Франківську.
Щоб його збудувати, 100 українців пожертвували по $1000. Цей ресторан спрямовує 80% прибутку на підтримку інфраструктурних, соціальних, освітніх та інших проєктів. За шість років ресторан підтримав більш ніж 100 проєктів на суму понад 3 млн грн.
2. Інвестиції в обмін на невеликий подарунок
Тут розмір пожертвування визначає автор ідеї. Розмір впливає на вигляд символічного подарунка — солодощі, листівки тощо, які бекер отримає, якщо автор проєкту збере потрібну суму.
3. Інвестиція як можливість придбати інноваційний товар
У такому випадку донати — це ціна екземпляра товару. Автори проєктів одержують кошти для виробництва продукції, а бекери — можливість придбати інноваційний товар.
Яскравим прикладом є комп’ютерна гра Star Citizen, події якої відбуваються в космосі. Вона побила всі рекорди краудфандингу. Проєкт зібрав понад $350 млн.
4. Маркетплейс
А тут донат — це попереднє замовлення нового товару вже відомого бренду.
Приміром, український виробник настінних дерев’яних мап Enjoy The Wood розпочав кампанію на Kickstarter, коли виходила нова серія мап. Перші бекери, які підтримали цю компанію, замовили продукцію зі знижкою.
Умови для авторів проєктів
Краудфандингові платформи відрізняються між собою не лише умовами роботи з бекерами, але й із авторами проєктів.
Наприклад, на Indiegogo достатньо зібрати 50% заявленої суми, а от на Kickstarter — всю суму повністю. В іншому випадку гроші повернуться на рахунки бекерів, а автор ідеї не отримає нічого.
Після досягнення мети автор проєкту сплачує комісію — зазвичай 5-12% від суми. Ця комісія приносить платформам мільярдні обороти, оскільки за рік проводиться 6,4 млн краудфандингових кампаній.
У найближчі кілька років збільшуватиметься попит на краудфандинг та обіг платформ відповідно. Лише минулого року обсяг залучених коштів зріс на 33,7%, а середня сума пожертвування становила близько $90. До 2025 року показники зміняться: за даними звіту Global Crowdfunding Market, середньорічне зростання складе майже 15%, а оборот — $196,36 млрд.
Як зробити краудфандинг успішним
Насправді успішних краудфандерів мало. За статистикою, лише 22,4% кампаній досягли поставленої мети. Причини — у поширених помилках, пов’язаних із відсутністю конкурентної переваги, несистемністю та неякісним контентом.
Ось що можна зробити, щоб збільшити шанси на перемогу:
1. Конкурентна перевага
На краудфандингових платформах — величезна конкуренція. За день публікуються майже 17 500 ідей у всьому світі, і в середньому 175 ідей на кожному з ресурсів.
Авторам проєктів потрібно виділитися серед натовпу, аби отримати підтримку користувачів платформи.
Для цього необхідна конкурентна перевага. Нею може бути зовсім новий товар чи ідея, або товар, що відрізняється від конкурентів функціями чи сервісом.
Щоб сформувати конкурентну перевагу, знадобиться невелике дослідження.
Наприклад, якщо ви хочете випустити новий смарт-годинник, потрібно проаналізувати прямих та непрямих конкурентів. Прямими будуть ті, хто запропонує схожий продукт, тобто смарт-годинник, непрямими — ті, хто презентує фітнес-браслети та інші “розумні” гаджети.
На краудфандингових платформах конкурентів можна знайти серед дійсних та минулих кампаній, аби розглянути їхні пропозиції, відмінності та результати.
Крім того, варто вивчити історію компаній на ресурсі Crunchbase, пошукати аналітичні матеріали та подивитися на поточний статус вже запущених проєктів. Це допоможе якісно підготуватися до майбутньої кампанії на краудфандингових ресурсах.
2. Системність
У будь-якій справі — як і в спорті або бізнесі — у краудфандингу без системності не буде результату. Щоб його досягти, потрібно уявити, що краудфандинг — це тривалий марафон, терміном приблизно дев’ять тижнів.
До нього необхідно ретельно підготуватися та розподілити ресурси на два місяці, місяць, тиждень, розбити основне завдання на частини, щоб воно стало здійсненним.
Під час підготовки до марафону буде корисною дорожня карта — тобто звід правил для успіху краудфандингу. Щоб її скласти, можна скористатися сервісами на кшталт Miro, RescueTime, Confluence, де просто зобразити увесь список завдань та об’єднати в одну систему.
У дорожню карту обов’язково слід додати маркетинг та PR, тому що успіх проєкту залежить не лише від ідеї, а й від презентації та уваги до проєкту.
3. Якісний контент
Сторінка проєкту на платформі та у соціальних мережах — це та сама вітрина магазину на маркетплейсі. Чим краще вона оформлена, тим більше привертає увагу.
Для краудфандингу важливі правила розміщення контенту на маркетплейсах. Наприклад, на Amazon підприємці викладають усю суть за допомогою 85 знаків.
В описі можна розповісти набагато більше — і історію створення, і цілі, і прогнозовані результати.
Красиві фотографії теж важливі: вони працюють як підсилювач заголовка та описи. На світлинах підприємці показують, як використовувати продукт. Наприклад, Enjoy The Wood у кампаніях ілюстрували способи використання мапи — як прикрасу будинку, як місце, де легко спланувати нові подорожі, та багато іншого. Також на фото обов’язково варто продемонструвати позитивні емоції людей.
4. Особисті контакти
Соціальні мережі — ефективний канал пошуку бекерів. Спонсорів можна знайти і через публікації, і за допомогою особистих повідомлень. Останній спосіб може виявитись навіть оптимальнішим, адже алгоритми соціальних мереж не показують публікації усім підписникам.
Корисними для кампанії будуть і публікації у ЗМІ. Місцеві видання із задоволенням підтримають кампанію з реконструкції парку або створення інклюзивного простору. Спеціалізовані, наприклад, ігрові видання охоче розкажуть про нову гру від незалежної студії, а ділові — про нову бізнес-ідею.
5. Інфлюенс-маркетинг
Блогери — прекрасний інструмент для просування бізнесу, оскільки довіра до них на 65% більше, аніж до традиційних рекламних інструментів.
Для ефективного інфлюенс-маркетингу важливо, щоб проєкт презентували люди, аудиторія яких перетинається з його цільовою аудиторією.
Наприклад, якщо це технологічний продукт, необхідно знайти блогера з такою тематикою.
У контенті — сторіз, постах та відео — можна показати застосування продукту. Щодо проєктів, які ще не реалізовані — розповісти, які завдання продукт виконуватиме у майбутньому.
Мінімум досвід — максимум гроші
Навіть якщо перша краудфандингова кампанія не була вдалою, вона все одно приносить багато користі. Автор ідеї отримує цінний досвід ведення проєкту з великою кількістю завдань, а також збере багато контактів, налагодить відносини зі ЗМІ та блогерами. Всі вони стануть у пригоді в майбутньому для наступних кампаній, щоб досягти позитивного результату.