Перспектива відновлення: можливі варіанти плану Маршалла для України

Станом на кінець березня прямі та непрямі економічні втрати України у війні з Росією перевищили $600 млрд, і ці цифри невпинно збільшуються. Відповідно до звіту департаменту ООН, якщо військова ескалація в Україні продовжиться, економічний розвиток України може відкотитись на кілька десятиліть назад. Продовження відкритого конфлікту здатне впритул підвести до межі бідності понад 90% українців.

В умовах, що склалися, ключову роль починають грати програми фінансового розвитку та відновлення України, зокрема за моделлю плану Маршалла, який почав діяти у квітні 1948 року і сприяв відновленню європейських країн, що постраждали від руйнівних наслідків Другої світової війни. Чи може Україна розраховувати на таку підтримку від своїх партнерів сьогодні?

План Маршалла у контексті України

Пакет екстреної одноразової фінансової допомоги для України, затверджений конгресом США на початку березня, становив $13,6 млрд, однак цих грошей буде достатньо лише на тимчасове забезпечення життєво важливих потреб української економіки та армії. Фінансова допомога від країн-союзниць продовжує надходити Україні практично щодня. Утім, для того щоб українська економіка змогла повністю одужати від кризи, спричиненої війною, їй потрібен не разовий, а систематичний підхід — конкретний і поетапний план дій щодо відновлення економіки країни.

Про загальні перспективи розробки такого плану розповів у своєму виступі британський прем’єр-міністр Борис Джонсон: “Було досягнуто згоди на необхідність продемонструвати народові України зараз: що би не сталося, коли вільну, суверенну, незалежну Україну буде відновлено і захищено, у нас буде “план Маршалла” для її відтворення”.

Слова британського колеги у своєму зверненні до нації від 9 березня підтвердив і президент України Володимир Зеленський: 

“Буде новий план Маршалла для України. Захід формує цей пакет підтримки. Світ говорить про Україну, допомагає та готується допомагати відновлювати після війни”.

Варіанти стратегії з відновлення української економіки та інфраструктури, вочевидь, істотно відрізнятимуться від плану Маршалла щодо відтворення Європи після Другої світової війни. Багато в чому ці зміни продиктовані характером розвитку двох конфліктів і рівнем завданих руйнувань.

Український економіст Олексій Кущ вважає, що для нашої країни “план Маршалла” насамперед полягатиме в якнайшвидшій і якомога більш спрощеній процедурі прийняття України до ЄС, і як наслідок — повній інтеграції української держави в європейський економічний простір.

У своєму аналізі експерт наводить низку пунктів, які мають виконати союзники стосовно України, для того аби план її відновлення виявився найефективнішим.

• Гуманітарний блок. Надання гуманітарної допомоги Україні, яка зараз виділяється США та країнами Європи. Передусім це стосується розміщення та соціального захисту українських біженців, постачання медикаментів, продуктів довгострокового зберігання, засобів гігієни та одягу цивільному населенню України і військовим.
• Інфраструктурний блок. Навіть за приблизними підрахунками, на відтворення української інфраструктури знадобляться десятки мільярдів доларів. Наразі повністю оцінити завдані збитки неможливо, оскільки в деяких регіонах країни, як і раніше, тривають активні бойові дії.
• Технологічний блок. Переважно відновлення української промисловості має будуватися за моделлю перенесення американських та європейських підприємств на територію України. Ба більше, тут можна буде розмістити низку компаній, які після 24 лютого вирішили вивести свої виробничі потужності з Росії. Україна здатна стати для країн Заходу справжнім виробничим хабом, у якому на правах взаємовигідного партнерства вироблятиметься українська технологічна продукція.
• Відкриті ринки збуту для українських товарів та послаблення мит. Можливість реалізовувати українські товари на ринках Британії, США та Європи за спрощеними квотами може стати потужним бустером для розвитку українського ринку у повоєнний період.
• Інвестиційні гарантії від сильних економік. Інвестори вкрай неохоче заходитимуть на ринок країни, яка нещодавно перенесла війну. Саме тому країни-донори мають гарантувати повернення цих інвестицій. Це допоможе розвіяти страх та побоювання потенційних вкладників в українську економіку.
• Можливе списання зовнішніх боргів України як перед приватними, так і перед державними кредиторами. Це найоптимістичніший варіант розвитку подій, однак певних поступок щодо мінімізації свого зовнішнього боргу Україна може досягти і на цьому напрямі.

Економіст Кущ наполегливо закликає не порівнювати майбутній план відновлення України з планом Маршалла, оскільки останній більше сприяв розвитку саме американської, аніж європейської повоєнної економіки:

“План Маршалла був більше планом з відновлення повоєнної американської економіки, ніж європейської. Тому що кредитний мультиплікатор працював на користь американських виробників”.

Участь приватного бізнесу у процесі ревіталізації України

Окрім держав-союзниць, активну роль у відтворенні України має відіграти і приватний бізнес.

За словами Сергія Цівкача, виконавчого директора UkraineInvest (урядового офісу із залучення інвестицій в Україну), зараз компанія зв’язується з інвесторами та пропонує їм релокалізувати своє виробництво в Україні для підтримки її економіки. Деяких іноземних інвесторів війна не зупиняє навіть від бажання проводити особисті зустрічі та консультації у Києві та кількох інших українських містах.

У наданні професійної допомоги з переміщення біженців на добровільній основі бере участь і ключовий залізничний перевізник “Укрзалізниця”. Станом на 10 березня головна транспортна компанія країни організувала безоплатне перевезення понад 1,8 млн українців, які вирішили виїхати з найгарячіших регіонів на Захід України.

Продовжуючи роботу своїх підприємств, український бізнес бере активну участь і у волонтерській діяльності, а також організовує фонди для відновлення України після завершення війни. Одним із них є “ТАПС-Україна”, створений за сприяння українського підприємця та голови інвестиційного фонду Noosphere Ventures Макса Полякова і мера міста Дніпро Бориса Філатова. Головна мета фонду — збір $30 млн за 30 днів. Гроші будуть спрямовані на підтримку бюджетної сфери, закупівлю гуманітарної допомоги для мільйонів вимушених переселенців, а також на забезпечення ЗСУ сучасними засобами захисту та ведення війни.

Звертаючись до світової громадськості, міський голова Дніпра був налаштований рішуче: “Якщо ви всі не можете закрити небо над Україною, щоб війська нацистів перестали бомбити пологові будинки та лікарні, вбивати наших дітей та старих, то хоча б допоможіть грошима, які будуть спрямовані на порятунок безневинних людей. Не укладайте угоду зі своєю совістю”.

“Призов відповідальності” до інших країн

Заклики “не укладати угоду із совістю” лунають і на вищому дипломатичному рівні. Виступаючи перед парламентом Данії 29 березня 2022 року, президент України Зеленський звернувся до своїх колег із пропозицією взяти на себе відповідальність за відновлення міста Миколаєва, на околицях якого наразі точаться запеклі бої за всю південну частину України.

Бажання допомогти у відновленні українського Маріуполя вже висловила мер польського міста Гданська Олександра Дулькевич. Так, у Гданську названо вулицю на честь Маріуполя, а організоване засідання Європейської комісії регіонів затвердило плани надання гуманітарної допомоги українським біженцям.

Федеративна Республіка Німеччина також виділить кошти зі свого бюджету на проєкт з відтворення України. З такою заявою 22 березня виступив німецький міністр фінансів Крістіан Лінднер під час промови на презентації національного бюджету Німеччини на 2022 рік. Міністр запевнив, що в майбутньому бюджет Німеччини буде доопрацьований, щоб фінансисти мали змогу грамотно реагувати на наслідки введених санкцій та відмову Росії постачати енергоносії до країни за розрахунками у європейській валюті.

Усвідомлюючи свою частку відповідальності перед Україною, західні країни-союзниці консолідують фінансові зусилля для поновлення економіки української держави. Однак, чим далі затягується війна, тим більш суттєві фінансові вливання можуть знадобитися від партнерів для досягнення цієї мети. Згідно із попереднім прогнозом Bloomberg, у 2022 році економіка України скоротиться на 20%. Зниження економічного зростання можливо уникнути лише у тому випадку, якщо війну вдасться припинити найближчими місяцями. Видання оцінює, що за такого варіанту розвитку подій (разом із продовженням надходження відповідної допомоги від країн Заходу) економіка України буде здатна зрости на 23% за період 2023 року.

Саме тому сьогодні країнам-союзницям України необхідно зосередити всі свої зусилля виключно на найшвидшому завершенні гарячої фази війни, щоб у майбутньому не платити за це зволікання надто високу ціну. Проте важливо не лише укласти мирний договір якомога скоріше, а й зробити це на найвигідніших для України умовах.