У першому кварталі 2023 року проявилися заздалегідь передбачені фахівцями тенденції космічного ринку — скорочення ринку малих ракет і зростання попиту на малі супутники. Водночас продовжується розгортання великих угруповань супутників зв’язку та виконання амбіційних космічних програм на кшталт Artemis. Але головними як у Європі, так і у США стали безпекові питання, і саме військові та державні замовлення формують тенденції ринку на 2023 рік.
Аналітики Noosphere Ventures зібрали головні події початку 2023 року та вивчили основні тенденції космічного ринку у кожній ніші.
Ринок ракет залишається перегрітим
Ринок малих ракет продовжує перегрівати домінування великих гравців, таких як Lockheed Martin і SpaceX, та загальна тенденція клієнтів отримувати послуги саме у них. Тож більшість гравців на цьому ринку прагнуть до диверсифікації свого виробництва: створювати двигуни чи компоненти, але не здійснювати запуски ракет.
Космічний корабель SpaceX Starship
Так, доволі успішна на ринку малих ракет Rocket Lab все більше зміщує акцент на виробництво супутників. У останньому звіті компанії вказано, що $150 млн прибутку їй принесло саме виготовлення космічних систем, а це 71% від її загального прибутку.
Інший приклад — американська Astra Space, яка попри заявлені 278 замовлень на свої двигуни, показала падіння вартості на $411 млн та відсутність прибутку за останній квартал 2022 року.
Головною негативною подією на ринку малих ракет у першому кварталі 2023 року стало банкрутство одразу двох компаній — Virgin Orbit та SpaceRyde. Канадська SpaceRyde зіткнулась з браком фінансування через технологічну неготовність її розробок та нереалістичний бізнес-план. А от у Virgin Orbit були вже й відпрацьовані технології, і вдалі запуски. Та попри це, інвестори не ризикнули вкладати кошти в компанію, з огляду на ситуацію на ринку малих ракет і нестабільність банківського сектора.
Водночас SpaceX заявила про готовність здійснити 100 запусків цього року (у 2022-му компанія виконала 61 запуск). Оскільки у SpaceX найнижчі ціни на запуски, компанії цілком під силу досягнути поставленої мети. Це підтверджує й загальну тенденцію 2023 року до збільшення кількості запусків, попри виключення з ринку Росії через її війну проти України.
Ще однією тенденцією 2023 року можна назвати загальне прагнення Європи до незалежності у процесах запусків супутників на орбіту. Залежність від Росії у цьому питанні у попередні роки змусила низку європейських країн відтермінувати або навіть скасувати уже заплановані запуски, а також звернутись до американських постачальників послуг.
Саме тому європейські країни, зокрема Велика Британія, Німеччина, Іспанія та Франція, активно спонукають розвиток місцевих ракетних компаній, які б у перспективі могли зайняти місце на ринку малих та середніх ракет.
Контракти, запуски і невдачі
За перший квартал 2023 року найбільшими контрактами відзначились Джед Маккалеб та його компанія Vast, яка придбала Launcher задля прискорення реалізації свого проєкту з будівництва космічної станції, та ABL Space Systems, що виграла контракт з Космічними силами США на $60 млн, за умовами якого компанія має показати готовність діяти у межах ініціативи “тактичного космосу”.
Концепт-арт станції Vast. Фото: vastspace.com
Найбільшими показниками у залученні інвестицій можуть похизуватись німецька Isar Aerospace ($165 млн) та японська Interstellar Technology ($42 млн), а також американська Vaya Space з $12 млн.
Саме європейські космічні компанії у першому кварталі 2023 року демонструють найбільш впевнений тренд росту й залучення капіталу, та позитивну тенденцію розвитку власних технологій. Серед них варто відзначити французьку Latitude та Skyrora з Великої Британії. Обидві компанії уже виконали перші вдалі тести ракетних двигунів власної розробки, а Skyrora за програмою Boost! здобула підтримку від Європейського космічного агентства (ESA).
На жаль, початок 2023 року відзначився й гучними невдалими запусками ракет. Найбільш прикрим, безперечно, став розрекламований як “перший з території Великої Британії” запуск LauncherOne від Virgin Orbit. Через несправність одного з двигунів другого ступеня ракета не зуміла досягти орбіти.
Невдало закінчився перший запуск ракети RS1 від ABL Space. На 10-й секунді польоту вона повністю втратила живлення, що призвело до виключення всіх дев’яти двигунів на висоті 232 м.
Скоріше успіхом, аніж невдачею, можна назвати перший запуск Relativity Space. Її ракета Terran 1, надрукована на 3D-принтері, змогла відірватись від стартового майданчика, досягти точки максимального тиску, і тільки несправність у системі другого ступеня завадила компанії дістатися орбіти з першої спроби. Але оскільки головним завданням була демонстрація міцності надрукованих на принтері компонентів ракети та перевірка здатності витримувати максимальні навантаження, такий запуск цілком можна назвати вдалим.
Місячні плани
Незмінним у 2023 році залишається той факт, що Місяць цікавий виключно державним агенціям. Усі контракти щодо створення та обслуговування орбітальних місячних польотів або посадкових модулів до приватних компаній надходять лише у межах державних програм.
Наразі всього один стартап Astroforge планує запустити на місячну орбіту супутник моніторингу. Однак, з огляду на головну мету компанії — комерційний видобуток корисних копалин з астероїдів — і те, що її плани поки що лише на папері, реалізація цих намірів видається досить сумнівною.
Найбільший контракт минулого кварталу отримала заснована Максом Поляковим Firefly Aerospace. Це вже другий контракт на запуск місячного посадкового модуля, цього разу — на суму $112 млн. Запуск намічений на 2026 рік.
Місячний посадковий модуль Firefly Aerospace. Фото NASA
Зауважимо, і NASA, і ESA зіткнулись із перевищенням бюджетів своїх місячних програм. NASA довелося збільшити на 25% (з $1,5 млрд до $1,9 млрд) бюджет місії з висадки астронавтів на поверхню Місяця Artemis HLS, а також відмовитись від програми картування води на Марсі та перекинути фінанси на програму картування води на Місяці.
Європейське космічне агентство скоротило програму фінансування місії з вивчення глибокого космосу з €931 млн до €886 млн після скасування космічних місій ExoMars та Luna-27. Саме у цих програмах активну участь мав брати Роскосмос, але співробітництво з ним було повністю зупинене через агресію Росії проти України.
Домінування малих супутників продовжується
На ринку виробництва супутників за кількістю замовлень домінуючу позицію зберігають малі — здебільшого через їхнє використання у телекомунікаційних та моніторингових супутникових сузір’ях. За перший квартал 2023 року було замовлено: один великий супутник спостереження, два середніх, сім кубсатів та 334 малі супутники. З них тільки 19 замовлень надійшли від державного сектора, решту замовили приватні компанії, зокрема й 300 супутників, які стануть складовою нового комунікаційного сузір’я Rivada Space Networks.
Найбільше замовлення, саме на ці 300 супутників Rivada Space Networks, отримала компанія Terran Orbital, США. Контракт на $2,4 млрд мають виконати до 2026 року, і це буде лише половина з запланованих 600 супутників зв’язку.
Варто відмітити і запуск першого супутника з цільового сузір’я EOS SAT від EOS Data Analytics, спрямованого на вирішення потреб агросектора. EOS SAT-1 було запущено 3 січня 2023 року. Це малий оптичний супутник, оснащений потужною камерою від Dragonfly Aerospace, але в подальшому у складі сузір’я заплановані й SAR-супутники.
Потреби в супутниках визначаються державними агентствами
У ніші спостереження за Землею головні тренди задають державні агенції, адже саме їхні замовлення визначають основний пріоритет ніші — мультисенсорні сузір’я, поєднання оптичних та SAR-технологій, в яких передусім зацікавлені саме військові.
Так, Міністерство оборони Великої Британії анонсувало створення сузір’я ISTARI (SAR + оптика + RF), Італія продовжує розробки в межах програми IRIDE, а у США Національний офіс рекогностування зацікавлений у комбінованих даних, які йому будуть передавати одразу п’ять приватних американських компаній.
Крім того, зростає попит у ніші спостереження і від комерційних компаній. Так, BAE Systems веде розробку комбінованого сузір’я Azalea (потенційно воно може використовуватись для розвідки), Satlantis разом з ICEYE розробляють Tandem4EO SAR + оптичне сузір’я для цивільних і військових потреб.
Світ переходить на електричні двигуни
На ринку двигунів для супутників та транспортних систем стабільно зростає попит саме на електричні двигуни, більш економічні, а отже, й дешевші у використанні. 2023 року з’явилися перші серійні замовлення на електричні двигуни. Аналітики вже давно очікували на цю подію, і схоже, саме цього року нарешті почнеться зростання кількості замовлень.
Найбільше замовлення отримала, зокрема, європейська Enpulsion, яка створить 12 електричних двигунів для супутників сузір’я IRIDE. А розробка американської Busek замінить двигуни “Факел” на супутниках OneWeb, завдяки чому компанія збільшить удвічі свої виробничі потужності.
Вдалі випробування в реальних умовах провела компанія SETS — її двигун уже пройшов усі тести та працює на супутнику EOS SAT-1.
Електричний двигун SETS. Фото SETS
Цього року відразу кілька компаній планують провести перші випробування своїх електричних двигунів та розпочати боротьбу за замовлення. Серед них варто відмітити іспанську Ienai Space, яка ще не тестувала свою систему у космосі, але вже, ймовірно, буде виготовляти вісім двигунів для Atlantic Constellation.
У другому кварталі 2023 року на нас чекають важливі для NewSpace космічні запуски, нові гучні угоди та залучення інвестицій. Аналітики Noosphere Ventures обов’язково дослідять головні події ринку та проаналізують вірогідні зміни у трендах як приватного, так і державного космічного сектора.
