Космос з дев’ятьма нулями: на що піде рекордний бюджет ESA?

Остання Рада міністрів Європейського космічного агентства (ESA) під номером СМ25, яка відбулася у Бремені 26-27 листопада, вирізнялася великими зсувами у розвитку європейського космосу. Впродовж найближчих трьох років країни-члени ESA домовилися збільшити загальний бюджет агентства, довівши його до рекордної суми у €22,07 млрд.

Характерним став і той факт, що мало не вперше в історії європейського космосу увага була прикута до посилення сфери космічних оборонних технологій — своєрідної ахіллесової п’яти Євросоюзу та компоненти, яка впродовж довгих десятиріч здебільшого забезпечувалася за рахунок розробок і технологічної бази США. Відтепер, коли розрив між давніми євроатлантичними союзниками разюче збільшився, в Старому Світі дедалі частіше замислюються над суверенним майбутнім власного космічного сектора. 

Напрями та донори: куди потечуть європейські космічні гроші? 

Якщо звернутися до сухих цифр, побачимо, що сума у €22,07 млрд, закладена для ESA на період з 2026 до 2028 року, приблизно на 30% більша за попередній трирічний цикл. У 2023-2025 роки вона становила €16,9 млрд та була дещо нижчою за запит генерального директора агентства Йозефа Ашбахера, який очікував від країн-членів ESA понад €18 млрд. 

У листопаді 2025-го зі сподіваннями гендиректора трапилася схожа ситуація: з його запиту у €22,254 млрд погодили близько 90%. Отже, цього разу новий бюджет трирічного циклу 2026-2028 років буде розподілений на такі сектори:

• Космічний транспорт. Найбільшу частину бюджету у розмірі €4,4 млрд виділили на розвиток та посилення автономного доступу ЄС до космосу. Це стосується як модернізації уже активних ракет-носіїв типу Ariane 6 та Vega-C, так і розробки нових транспортних засобів на кшталт багаторазових космічних апаратів Space Rider. 
• Наукова програма здобула історичне збільшення на 3,5% на рік (з урахуванням інфляції), йдеться про €3,8 млрд на наступні роки для фінансування амбітних місій. У найближчих планах Європи — мандрівка до супутника Сатурна Енцелада. 
• Орбітальне спостереження за Землею — €3,5 млрд спрямують на програми супутникового моніторингу. Зокрема, це технологічна модернізація наявних супутників Sentinel у межах програми Copernicus з метою забезпечити вищу роздільну здатність та частоту знімків. Підвищене фінансування передбачає й розвиток нових типів сенсорів і застосунків штучного інтелекту для швидкої обробки даних. Як ми побачимо нижче, це також є критичним для розвідувальних і безпекових потреб ЄС.
• Роботизовані дослідження. Майже €3 млрд підуть на розвиток роботизованих технологій, адже наразі уже очевидно, що без них не обійдуться напрями переважної більшості сфер космічної діяльності: від орбітального будівництва, обслуговування та заправки супутників до розгортання планетарних заводів для видобутку ресурсів на інших планетах. 
• Зв’язок і захищені комунікації. Суттєві вливання у розмірі €2,1 млрд призначені для розгортання стійкої цифрової інфраструктури, зокрема супутникового сузір’я захищеного державного зв’язку IRIS² тощо.
• Космічна безпека отримає близько €1 млрд. Ця сума має сконцентруватися довкола переходу до застосувань подвійного призначення для цивільних супутників.

Основними донорами нового бюджету ESA, як і раніше, залишаються найбільші промислові гіганти Європи. На саму лише Німеччину припадає 23% від усіх внесків за країнами, або еквівалент грошової суми у ≈€5,1 млрд (для порівняння, у минулому трирічному циклі Німеччина виділила близько €3,5 млрд). У трійку провідних донорів ще входять Франція та Італія, на яких припадає по ≈16% від суми бюджету, або €3,6 млрд та €3,47 млрд відповідно. Також фінансування у розмірі понад мільярд євро надійде від Іспанії (€1,86 млрд), Великої Британії (€1,7 млрд) і Бельгії (€1,1 млрд).

Багато в чому суттєве збільшення видатків на космос в цьому понад 22-мільярдному бюджеті збігається з планами Європейської комісії щодо Європейського фонду конкурентоспроможності з 2028 року, який передбачає виділення €131 млрд на оборону та космос (цей бюджет взагалі характеризувався п’ятикратним збільшенням порівняно з попереднім роком). Отже, як бачимо, нова стратегія ґрунтується на міцній взаємодії між ЄС, ESA та Європейським оборонним агентством для спільної розробки критично важливих космічних технологій. 

Важливість європейської стійкості з космосу

Один із наріжних каменів нового бюджету, на якому також наголошував Йозеф Ашбахер, полягає у започаткуванні програми “Європейська стійкість з космосу” (ERS). На неї планується витратити близько €1,39 млрд.

Новий підхід має надати ESA офіційний мандат на роботу з технологіями подвійного призначення для задоволення оборонних потреб. Іншими словами, це дозволить європейцям використовувати цивільні програми зі спостереження за Землею як основу для суверенної розвідувальної спроможності та підвищення космічної ситуативної обізнаності (SSA).

Ключовий мандат ERS полягає у забезпеченні трьох критично важливих космічних спроможностей: розвідки, спостереження та рекогностування (ISR); навігації (PNT); захищених комунікацій. Тут Ашбахер не прагнув першості, визнаючи, що ESA ніколи не замінить національні зусилля чи суверенні можливості, які мають залишатися під національним контролем. Натомість агентство пропонує державам модель “пулінгу та спільного використання”, де країни-члени зберігають повний контроль над своїми системами, однак отримують доступ до надлишкової потужності інших учасників, і навпаки.

ERS не дублюватиме наявні національні системи ISR, які швидко вичерпуються під час криз високої інтенсивності. Вона базуватиметься на існуючих активах, використовуючи сумарні можливості Copernicus, Galileo, IRIS² та національні інфраструктури, інтегруючи дистанційне зондування, зв’язок і PNT для забезпечення найбільш захищеної, гнучкої та швидкої здатності реагування з метою безпеки й оборони. Звісно, такий підхід в організації структури вимагає впровадження нових технологій на кшталт інфрачервоних сенсорів, штучного інтелекту (ШІ) та інших периферійних обчислень.

ERS має амбітні технічні цілі у кожній сфері. Щодо спостереження Землі основна мета полягає у досягненні постійної, всепогодної, майже реальної часової спроможності, посиленої швидким плануванням завдань і малим проміжком часу повторного відвідування (менше 30 хвилин). У сфері PNT головна ціль — висока точність і стійкість позиціонування, яка буде максимально резистентною до глушіння, спуфінгу та перешкод.

У питанні стабільності супутникових комунікацій ERS передбачає захист глобальних каналів зв’язку в будь-який час і з будь-якого місця. Для цього пропонується посилювати нові квантові технології задля гарантування безпрецедентного рівня безпеки. Спрощений підхід, заснований на комерціалізації, також має допомогти швидко ініціювати контракти з промисловістю. Якщо все піде за планом, перші супутники ERS мають злетіти вже 2028 року.

Поява “Європейської стійкості з космосу” знаменує чіткий сигнал політичної невідкладності, яку Європа відчуває щодо своєї космічної безпеки. Риторика ЄС наголошує на зростанні безпекових загроз, включно з численними порушеннями повітряного простору Євросоюзу російськими дронами та постійним глушінням сигналів позиціонування, навігації та часу (PNT). 

На тлі згаданих вище загроз не тільки космічні, але й земні оборонні бюджети у всій Європі розширюються. За прогнозами, вони зростуть з менш ніж 2% до понад 3% ВВП протягом найближчих п’яти років. Проте, попри збільшення оборонних витрат, загальні асигнування на космічні потреби у сфері безпеки в Європі залишаються недостатніми, а зусилля — надто фрагментованими, щоб гарантувати справжню всебічну автономну космічну стійкість.

Інвестиції, інновації і Space TechEU

Дуже важливим критерієм поточного трирічного циклу є приділення значної уваги фінансуванню інноваційних досліджень і технологій. За оцінками, на суму цих витрат припадає близько 22% погодженого бюджету. Кошти будуть спрямовані на дослідження систем на основі штучного інтелекту, квантових технологій (особливо космічних систем шифрування та криптографії), нових типів енергоефективних рушіїв для космічних ракет і супутників, а також робототехніки.

Ці технологічні прориви є основою для створення майбутніх гнучких, стійких і швидко адаптованих космічних систем, що є критично важливим для виживання активів у ворожому космічному середовищі. Без цих базових технологій будь-які інвестиції у ракети-носії або супутники стануть для Європи лише короткостроковим рішенням, нездатним гарантувати домінування у далекій перспективі.

Паралельно із цим Європейський інвестиційний банк (ЄІБ) запустив цільову фінансову програму Space TechEU. Вона має стати першим спеціалізованим механізмом ЄІБ для фінансування космічного сектора Європи. Космічна ініціатива є частиною ширшої програми банку під назвою TechEU, спрямованої на загальну підтримку інновацій і розвиток нових технологій (не лише космічного призначення). Загальний обсяг фінансування від ЄІБ очікується на рівні €500 млн. Передбачається, що це дозволить мобілізувати близько €1,4 млрд нових інвестицій у співпраці з комерційними банками. 

Основна мета програми полягає саме в масштабуванні космічного сектора Європи та створенні сильної, глобально конкурентоспроможної європейської космічної індустрії. Space TechEU, за аналогією зі своєю материнською ініціативою, також орієнтована на підтримку малих і середніх підприємств і компаній середньої капіталізації, які часто стикаються з найбільшими труднощами в отриманні банківського фінансування, оскільки фінустанови недостатньо знайомі з особливостями сектора. Щоб уникнути цього, ЄІБ готовий надавати кредитні лінії та гарантії своїм банківським партнерам у ЄС. Ключовим елементом ініціативи є стратегічне партнерство з ESA. Космічне агентство запропонує комерційним банкам, які приєднаються до програми, галузеві й технічні консультації, допомагаючи таким чином подолати прогалини у знаннях і підвищити їхню впевненість у фінансуванні космічних компаній.

Фінансування в межах Space TechEU охоплюватиме весь ланцюжок створення вартості в космічній галузі — від висхідного до низхідного сегментів. Зокрема, кошти можуть спрямувати на проєктування, виробництво й запуск супутників і ракет. Передбачаються й супутні інвестиції: наземна інфраструктура та застосунки, що використовують космічні технології і дані, включно з телекомунікаціями, морською навігацією, сільським господарством, управлінням кліматом і ресурсами. 

ESA, зі свого боку, надаватиме технічну експертизу в межах цього партнерства, прискорюючи індустріалізацію власного космічного сектора. Крім фінансових інструментів, космічне агентство успішно диверсифікує свої міжнародні партнерства: на Раді міністрів було досягнуто домовленості про п’ятикратне збільшення внеску Канади у програми ESA, а ще Європа поглибила космічну співпрацю з такими країнами, як Індія, Японія та Південна Корея. 

Автономія доступу до космосу як стратегічний пріоритет

Головною рушійною силою нової стратегії залишається основна мета ЄС — досягнення повної автономії у доступі до космосу та забезпеченні життєво важливих космічних послуг. На тлі зростаючої геополітичної напруги та усвідомлення крихкості трансатлантичних зв’язків Європа прагне позбутися залежності від технологій і послуг третіх країн, зокрема США, які раніше домінували у сфері космічних оборонних технологій.

Ключовим елементом, що отримав найбільший фінансовий транш, став сектор космічного транспорту, на який виділено близько €4,4 млрд. Ці кошти, зокрема, будуть спрямовані на модернізацію двох основних ракет-носіїв ESA: важкої двоступеневої Ariane 6 та середньої чотирьохступеневої Vega C. За останні роки ми вже побачили низку вдалих стартів Ariane 62, оснащеної двома бічними прискорювачами. І ось уже на початку 2026 року орбіти має вперше досягти її потужніша модифікація — Ariane 64. Вантажопідйомність нового носія зросте більш ніж удвічі: ракета зможе вивести 21 тонну на низьку навколоземну орбіту (LEO), тоді як Ariane 62 доставляє туди 10 тонн.

Vega C, в активі якої станом на 1 грудня 2025 року вже чотири успішні оперативні старти, також має бути модернізована найближчими роками. Її оновлена версія, яку назвали Vega C+, матиме збільшений перший ступінь P160C, завдяки якому ракета нестиме на собі додаткові 200 кг корисного вантажу. На 2027 рік теж заплановано дебют нової версії — Vega E (Evolution).

Європейці прагнуть значно спростити дизайн ракети, відтак третій і четвертий її ступені (Zefiro 9 та AVUM+) планують з’єднати в один спільний. За попередніми розрахунками, це збільшить вантажопідйомність нової модифікації ракети на 25% порівняно з Vega C. А якщо враховувати, що остання її модифікація, Vega C+, виведе на сонячно-синхронну орбіту до 2300 кг корисного вантажу, то версія Evolution має підвищити ці позначки до ≈2850 кг на ССО.

І все ж таки на стимулювання розвитку вже наявних ракет-носіїв припадає лише частина бюджету, призначеного на транспортні послуги. Передусім кошти слугуватимуть основою для інвестицій у модернізацію та підвищення конкурентоспроможності європейського сектора запусків на тлі глобальної революції NewSpace, де комерційні гравці вимагають більшої гнучкості та зниження вартості. 

Одним із ключових об’єктів фінансування нових розробок у секторі космічного транспорту має стати Європейський конкурс запусків, який отримав від країн-членів понад €900 млн. Це більш ніж удвічі перевищує запитувану агентством суму, що свідчить про високу стратегічну важливість вказаного напрямку. 

Мета конкурсу, який вперше відбувся в Севільї ще 2023 року, полягає у стимулюванні інновацій та створенні конкурентного ринку європейських постачальників послуг космічного запуску. Фінансування спрямоване на підтримку розробки малих і середніх ракет-носіїв наступного покоління, які мають бути більш гнучкими, економічно ефективними та здатними до швидкого реагування на ринкові потреби, тим самим зменшуючи монополію традиційних гравців і підвищуючи стійкість європейської логістики.

Отже, розподіл бюджету демонструє подвійну стратегію: логістична незалежність завдяки рекордним інвестиціям у транспорт та фундаментальне технологічне лідерство шляхом стабільного фінансування науки. Інвестиції у космічний транспорт через European Launcher Challenge створюють конкурентне середовище, тоді як захищений науковий бюджет забезпечує технологічний резерв і стимулює інновації. Згодом ці інновації можливо інтегрувати в оборонні та інфраструктурні програми, гарантуючи довгострокову стійкість європейського космічного сектора.

Після певних оперативних затримок стратегічна інвестиція має забезпечити регулярний і гарантований доступ до всіх типів орбіт, що є абсолютним мінімумом для суверенної космічної потужності. Без надійного та економічно конкурентного власного транспорту будь-які амбіції щодо оборонного чи наукового космосу залишаються нереалізованими, оскільки Європа не може дозволити собі покладатися на зовнішніх операторів для запуску своїх стратегічних активів, зокрема йдеться про захищений урядовий зв’язок та навігацію, на розвиток яких виділені €2,1 млрд. 

Автономію у секторах супутникового зв’язку та навігації також забезпечить модернізація захищеного сервісу (Public Regulated Service, PRS) супутникової навігаційної системи Galileo. Наразі у можливостях системи дедалі частіше зацікавлені й європейські військові. Паралельно продовжується розвиток і розгортання європейського багатоорбітального сузір’я захищеного зв’язку Infrastructure for Resilience, Interconnection and Security by Satellite (IRIS²). І це тільки одна з багатьох сторін нового підходу європейської єдності, сформованого на СМ25.

“Сила в єдності” як нова парадигма розвитку

Підсумовуючи ключові результати останньої Ради міністрів ESA СМ25, важливо зауважити, що вперше на вищому рівні був артикульований головний вектор, яким має рухатися європейський космос у прийдешні роки — єднання зусиль заради космічної домінації.

Наразі ЄС витрачає лише 10% всесвітніх витрат на розвиток космосу, тобто майже вшестеро менше за США, частка яких становить близько 60% від глобальних витрат. І навіть якщо порівнювати ЄС з менш потужними гравцями на кшталт Індії або Китаю, ESA не лідирує ані у секторі космічних запусків, ані в сфері розробки нових генерацій зворотних ракет на метановому паливі. Втім, сам факт визнання Європою своїх основних проблем уже вартує досить багато.

Рішення про виділення майже €22,1 млрд підтвердило зростаючу важливість космічної галузі та її критичну роль у забезпеченні суверенітету Європи. Однак, байдуже на її історичність, ця сума все ще не є достатньою, особливо якщо зауважити, що вона становить лише близько 0,03% від комбінованого ВВП країн-членів ESA. 

І навіть попри значну увагу до космічної безпеки, варто усвідомити той факт, що європейські видатки на нього досі не є достатніми. Під час свого виступу Йозеф Ашбахер наполегливо нагадав учасникам Ради, що війна в Україні фактично розпочалася у космічному просторі ще до розгортання військ, і зазначив, що у той час як 50% світових витрат на космос припадає на військові спроможності, у Європі цей показник становить менше 15%. Подібний контекст зумовив необхідність термінових дій для посилення оборонної позиції Європи у космосі, результатом чого й став остаточний перерозподіл бюджетних вливань.

Координація спільних зусиль помітна й у підході до розвитку нових типів космічного транспорту, забезпечивши підтримку 27 запусків Ariane 6 та 16 запусків Vega C упродовж найближчих чотирьох років. Тут можна побачити, як замість розробки наступного важкого носія державними силами ESA покладається на промисловість для створення економічно ефективних систем запуску, подібно до моделі, що з успіхом використовується NASA.

Хоча на СМ25 надзвичайно ґрунтовно говорили про безпеку, не забули європейці і про наукові проєкти. Новий космічний бюджет ESA на наукові дослідження вперше за багато років перевищує поточні темпи інфляції. Відмова від скорочення фінансування на цьому напрямку має велике значення, оскільки на кону дуже багато довгоочікуваних поточних програм, таких як детектор гравітаційних хвиль LISA, рентгенівський телескоп Athena та марсохід Rosalind-Franklin. Розпочинається й фаза дослідження першої астробіологічної місії на Енцелад (крижаний супутник Сатурна), запуск якої намічений на початок 2040-х років.

Єдиним вимушеним та болісним скороченням СМ25 стала, напевне, лише програма пілотованої та роботизованої розвідки, яка явно недоотримала фінансування — міністри погодили тільки 70% від її початкового запиту. 

Отже, після координації колективних зусиль та остаточного розподілу ресурсів залишається очікувати та спостерігати. Вже за три роки маємо побачити перші паростки нового бюджетного підходу ESA. Подивимося, яких результатів буде досягнуто впродовж цих років, та вже зараз можна відмітити кардинально новий підхід у баченні ЄС власного космічного сектора.